Реферат
Соціальна реклама на податкову тематику спрямована на усвідомлення платником податків значення податків для держави, і для себе особисто
Реклама логічно представляє собою складову частину формування авторитету установи, організації, підприємства.
"Реклама [фр. Reklame, лат. Reklamare – викрикувати] це:
інформація про товари, різноманітні види послуг тощо, покликана стимулювати попит на ці товари, послуги;
розповсюдження інформації про когось або про щось з метою створення популярності – так словник іншомовних слів трактує значення цього терміна".
У Законі України "Про рекламу" подається дещо звужене тлумачення реклами: "Реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який б з метою прямого або опосередкованого прибутку".
Традиційно використовувалась комерційна реклама з метою активізації й прискорення реалізації товарів. Але починаючи з 1936 року, американська фірма" Уорнер і Суізі" першою розгорнула рекламну кампанію, мета якої полягала в підкресленні могутності Америки як держави, значення американського підприємства для майбутньої держави. Такі ж дії фірмою здійснювалися і після другої світової війни, заклавши тим самим основи унікального типу реклами – реклами іміджу, а не продукції. З часом цей напрям реклами отримав різні назви – інституційна реклама, реклама іміджу, реклама служіння державі, паблік рілейшнз реклама, престижна реклама".
Організації, що добре розуміються на особливостях сучасної цивілізації, починають розуміти переваги орієнтації на тривалі соціальні взаємозв’язки із громадськістю. У такій рекламі мають потребу не лише фірми – товаровиробники, а й інші структури, державні органи.
У статті 11 Закону України "Про рекламу" така діяльність щодо інформування й переконання населення називається "соціальною рекламною інформацією", тобто соціальною рекламою, під якою розуміється інформування державних органів з питань здорового життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яке не має комерційного характеру.
Бег по пересечённой местности, или кросс — одна из дисциплин лёгкой атлетики.
Трасса кросса не имеет жёсткой международной стандартизации[1]. Обычно трасса проходит по пересечённой местности в лесной зоне или на открытом пространстве. В качестве покрытия может выступать травяное или земляное покрытия. Трасса дистанции должна быть ограждена яркими лентами с двух сторон, для отделения спортсменов от зрителей. На крупных международных соревнованиях вдоль лент дополнительно устраивают коридор шириной 1 метр. В этом промежутке располагаются организаторы соревнований, тренеры, фотографы и журналисты. Соревнования обычно проводятся осенью и зимой. Кросс может проходить в суровых погодных условиях, таких как дождь, ветер, мокрый снег.
Длина трассы обычно составляет от 3 до 12 километров. На старте всех участников располагают в линию или дугу. На расстоянии 50 метров от линии старта судья с выстрела пистолета даёт старт забега. Если произошло столкновение бегунов или массовое падение на первых 100 метрах дистанции, то организаторы обязаны остановить забег и дать старт повторно.
а),б)
Объяснение: