Написал произведение Гоголь. Рассказ о семье и предательстве. В данном случае по названию понятно что главный герой Тарас бульба. Казацкий полковник. Отец двух сыновей Остапа и Андрия. Хочет сделать из них настоящих -казаков. Но все пошло не так. Тарас убьет своего младшего сына Андрия т. к тот влюбится в девушку полячку. Помню его слова "Я тебя породил, я тебя и убью".Бульба поймет это как за предательство. Что сын предал родину, семью, а все ради любви. Они встретятся на сражение(сын будет на другой стороне) и тут и отец убьет своего сына, а вскоре будет сам убит противниками. Старший сын будет в плену. Там и убит. Трагическая история.
В этом произведении норвежской писательницы Марии Парр, рассказывается о мальчике Тилле, полное имя которого Теобальд Родрик Даниельсен Уттергорд. Он живёт в бухте Щепки-Матильды вместе с дедушкой и бабушкой, которую называет баба-тётя.
Ещё Тилле дружит с одноклассницей и непоседой Лене Лид, которая мечтает, чтобы у неё был папа.
Лене и Тилле большие затейники, они то строят канатную дорогу, то дают объявление в газету "Возьмём папу в хорошие руки", то едут играть на флейте, чтобы заработать на новый мяч.
Однажды, они даже задумали строить Ноев ковчег и в дядин катер стянули всякую живность. Но их постигла неудача: корова сорвалась в воду.
Некоторые взрослые тоже ведут себя, как дети. Дед, вопреки маминым запретам, катает детей детей в ящике на мопеде, а его сестра баба-тётя вяжет на спицах и печёт самые вкусные на свете вафли.
Однажды, в бреду во время болезни, Лене привиделось появление папы. Но это оказался доктор, вызванный мамой. Когда доктор и мама влюбились друг в друга, Тилле стал думать, что у Лене скоро появится отец. В это время, у Тилле умирает бабушка, которая пекла такие вкусные вафли. Когда Тилле узнаёт, что Лене с мамой собирается уехать из города, ему становится совсем грустно. Но Лене сбегает из города и Тилле прячет её в сарае.
После того, как дети получили травмы, скатившись с горы на санках и выздоровели, мама Тилле договорилась с мамой Лене, что дети поживут вместе и все были счастливы.
Мне понравилось это произведение это произведение тем, что дети научились дружить и договариваться со взрослыми, что пошло всем на пользу.
Объяснение:
Відповідь:
Визначна роль українських меценатів у розвитку освіти, науки, культури, в духовній розбудові нашої держави заслуговує на вивчення, бо несе в собі високу патріотичну ідею подвижництва багатьох вітчизняних діячів. Вони дбали не лише про зростання особистих статків, а й переймалися важливими проблемами збереження і подальшого розвитку української культури, робили значні матеріальні внески в її підтримку.
Знавець київської старовини, автор книг і публікацій про Київ - Михайло Борисович Кальницький, який щедро ділиться своїми знаннями і любов'ю до нашого міста з працівниками і користувачами бібліотеки, став ведучим краєзнавчого альманаху і розповів присутнім цікаві факти про українських підприємців-благодійників кінця 19 початку 20 ст.
Розвиткові культури України сприяла ціла плеяда багатьох підприємців-меценатів. Меценатською діяльністю займалися й окремі українські поміщики. Таким був Григорій Павлович Галаган.
У своєму маєтку в селі Сокиринцях, відкрив для селян перше в Україні позичково-ощадне товариство. За його до було створено і діяло багато народних шкіл та ремісниче училище у Прилуках, інтернат. Він матеріально підтримував часопис "Київська старовина", його коштом було видано чимало книг. Коли загинув його єдиний син Павло, Григорій у пам’ять про сина заснував у Києві навчальний заклад (колегію) його імені, беручи на навчання й утримання здібних, але малозабезпечених юнаків. Тут навчалося та перебувало на повному утриманні 70 підлітків.
Навчальний заклад мав у своєму розпорядженні добре обладнаний природничий кабінет, телескоп, фізичну лабораторію, музичний клас, бібліотеку. При ньому була власна лікарня, їдальня, спортивний зал, церква, музей, гуртожиток. Це був зразковий навчальний заклад усієї Російської імперії. На жаль, колегія припинила своє існування у 1917-1918 рр.
Пояснення: