1. Вишиванка - це святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані "буденки" - непомітні сорочки, а на свята одягали багато вишиті сорочки.
2. Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла, незакриті одягом. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові.
3. Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися по фасоном, кольором, візерунку.4. Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постилась, молилася і мила руки. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.
5. Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років - в залежності від складності технік.
Проблема исчерпания ресурсов
Природные ресурсы являются основой существования человечества, как и любого другого вида на Земле. Но в отличие от других живых организмов, человек вызвать исчезновение необходимых для себя ресурсов в глобальном масштабе всей планеты. Это окажет катастрофическое воздействие не только на условия жизни будущих поколений, но и на функционирование всей биосферы как глобальной экосистемы. Поэтому, как только появилось понимание того, что природные ресурсы в целом могут оказаться уязвимыми перед чрезмерным использованием, встал и вопрос о мерах предотвращения наиболее нежелательных сценариев Информация взята с сайта биржи Автор24: https://spravochnick.ru/ekologiya/geoekologiya/strategiya_sokrascheniya_zatrat_prirodnyh_resursov/ .
Взято со страницы: https://spravochnick.ru/ekologiya/geoekologiya/strategiya_sokrascheniya_zatrat_prirodnyh_resursov/
1.Аңшы — аң аулауды кәсіп еткен адам. Оны құсбегі, бапкер деп те атайды. Қазақ аңшылыққа: “Бүркітші үстіңді бүтіндейді, қыбыңды қандырады, қақпаншы қарныңды тойғызады, тұзақшы аш қалдырмайды...” деп тіршіліктің бір тұтқасы ретінде қараған. Кейде аңға көңіл көтеру үшін де шығады. Ит жүгіртіп, құс салу серілік салтанат деп саналған. Қазақ ішіндегі А-лар қолданған құралы, істеген амалына қарай былайша жіктеледі.
3.Бүркітші - бүркітті баптап, аң аулауга үйрететін адам.