Сонячні та місячні затемнення - надзвичайно цікаві явища природи, знайомі людині з давніх часів. Вони відбуваються порівняно часто, але побачити їх можна не з будь-якої точки планети, і тому багатьом здаються рідкими
Сонячні затемнення проходять в новомісяччя. У цей період Місяць, рухаючись навколо Землі, опиняється між Сонцем та Землею і повністю або частково затуляє світило. Місяць розташований ближче до Землі, ніж Сонце, майже в 400 разів, і в той же час Сонце більше його майже в 400 разів. Тому видимі розміри Сонця та Місяця майже однакові (близько 1⁄ 2˚), і Місяць може закрити собою Сонце.
Здавалося б, що місячні затемнення мають проходити через кожні 29.5 доби, тобто кожного нового Місяця, але в дійсності це не так. Справа в тому, що Місяць рухається навколо нашої планети по орбіті, що (як і орбіта планет) трошки нахилена до площини орбіти Землі. Видимий шлях руху Місяця на небі перетинається з площиною екліптики (екліптика – видимий шлях Сонця серед зір на протязі року). Такі точки перетину називають місячними вузлами, і між ними міститься 180 градусів.
1) 2HgO < > 2Hg + O2 - Q
При повышении температуры t равновесие реакции смещается вправо; при повышении давления равновесие смещается влево (в сторону уменьшения объема).
2) N2 + ЗН2 < > 2NH3 + Q
При повышении температуры t равновесие смещается влево; при повышении давления р - смещается вправо.
3) N2 + О2 < > 2NO - Q
И при повышении температуры t и при повышении давления р равновесие смещается вправо.
4) 2Н2 + О2 < > 2Н2О + Q
При повышении температуры t равновесие смещается влево; при повышении давления р равновесие смещается вправо.
1) 2HgO < > 2Hg + O2 - Q
При повышении температуры t равновесие реакции смещается вправо; при повышении давления равновесие смещается влево (в сторону уменьшения объема).
2) N2 + ЗН2 < > 2NH3 + Q
При повышении температуры t равновесие смещается влево; при повышении давления р - смещается вправо.
3) N2 + О2 < > 2NO - Q
И при повышении температуры t и при повышении давления р равновесие смещается вправо.
4) 2Н2 + О2 < > 2Н2О + Q
При повышении температуры t равновесие смещается влево; при повышении давления р равновесие смещается вправо.
Сонячні та місячні затемнення - надзвичайно цікаві явища природи, знайомі людині з давніх часів. Вони відбуваються порівняно часто, але побачити їх можна не з будь-якої точки планети, і тому багатьом здаються рідкими
Сонячні затемнення проходять в новомісяччя. У цей період Місяць, рухаючись навколо Землі, опиняється між Сонцем та Землею і повністю або частково затуляє світило. Місяць розташований ближче до Землі, ніж Сонце, майже в 400 разів, і в той же час Сонце більше його майже в 400 разів. Тому видимі розміри Сонця та Місяця майже однакові (близько 1⁄ 2˚), і Місяць може закрити собою Сонце.
Здавалося б, що місячні затемнення мають проходити через кожні 29.5 доби, тобто кожного нового Місяця, але в дійсності це не так. Справа в тому, що Місяць рухається навколо нашої планети по орбіті, що (як і орбіта планет) трошки нахилена до площини орбіти Землі. Видимий шлях руху Місяця на небі перетинається з площиною екліптики (екліптика – видимий шлях Сонця серед зір на протязі року). Такі точки перетину називають місячними вузлами, і між ними міститься 180 градусів.