З давніх-давен ми, люди, приручали диких тварин, з давніх часів поруч з людиною жили кішки і собаки. Так було багато століть тому, коли людина сприймала себе як частину природи. Сьогодні умови нашого життя сильно змінилися, але, незважаючи на всі досягнення науки і техніки, тварини як і раніше потрібні нам.
І справа навіть не в тому, що замінити чудове нюх собаки не зможе жодне сучасне винахід. Просто брати наші менші все ще залишаються кращими друзями людини, його вірними супутниками.
Домашні вихованці з'являються в квартирах людей просто для того, щоб внести в людське житло трохи радості. Найчастіше городяни заводять собак або кішок. Ці милі тварини настільки сильно прив'язуються до свого господаря, що їх вірність і любов часом стають прикладом для людей. Правда, наслідувати в цьому братам нашим меншим ми не завжди поспішаємо. І навіть, навпаки, за вірність і щиру любов платимо своїм домашнім вихованцям жорстоким зрадою. Такі випадки не рідкість.
Багато господарів заводять кошеня або цуценя на прохання дитини або просто з нудьги. Роблять вони це, не замислюючись, що містити підріс вихованця буде досить клопітно. Зіткнувшись з проблемами, господарі вирішують просто-напросто позбутися від тварини. Вони вивозять собаку або кішку в ліс за межі міста або викидають їх прямо на міську вулицю. Голодні, худі, хворі і змучені бездомні тварини - звичне доповнення вуличного пейзажу в будь-якому місті.
Ті, хто хоч коли-небудь дивився в очі бездомному собаці, добре знають, які вони добрі, розумні й сумні. Пси ніби розуміють, що страждають безвинно, але покірно приймають свою долю, тому що так вирішив їх господар. Той самий, який приручив їх маленькими цуценятами заради розваги.
«Ми відповідаємо за тих, кого приручили», - говорив знаменитий Маленький Принц. У цій відомій у всьому світі фразі полягає вся суть людського гуманізму. Ми повинні завжди пам'ятати про тих живих істотах, яких змусили повірити в нашу любов, і ніколи їх не розчаровувати. Тільки така висока ступінь свідомості і відповідальності є головним мірилом людяності.
Объяснение:
^правильное использование^
горячую воду наливают в резиновую грелку до половины её объёма или чуть больше.
прежде чет завинтить отверстие, вытесняют из грелки воздух, чтобы она имела плоскую форму и хорошо прилегала к телу.
грелку нужно обернуть полотенцем или положить поверх одеяла.
чтобы избежать ожогов, нужно соблюдать следующие привила:
- перед употреблением проверить, не протекает ли грелка, перевернуть её после наполнения завинченным отверстием вниз
- больным с отёками и с пониженной чувствительностью кожи и детям применять не горячую грелку с регулярным контролем за состоянием кожи
- если грелку часто кладут на одно и то же место, следует смазывать кожу этой области вазелином во избежание пигментации
крч удачи^ ^