галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на:
вивчення:
загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини та об'єкти середовища,
захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек,
на розробку і реалізацію відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини, як у повсякденному житті так і в умовах надзвичайних ситуацій.
Безпека життєдіяльності – комплексна система знань про захищеність життя і діяльності особистості, суспільства і життєвого середовища від небезпечних факторів природного і штучного характеру. Безпека життєдіяльності поєднує в собі пожежну безпеку, санітарно-епідеміологічне благополуччя, охорону здоров'я, екологічну та ядерну безпеку, попередження надзвичайних ситуацій, цивільний захист, безпеку руху, якість і безпеку продукції та послуг, безпеку споруд, будівель та інженерних мереж тощо.[1]
Объяснение:
Плохое освещение негативно воздействует на наше зрение, приводит к быстрому утомлению, снижает работо , вызывает дискомфорт, является причиной головной боли и бессонницы. Воздействие света на человека, а также на протекание биологических ритмов внутри его организма доказано научным путем. Например, известно, что при естественном солнечном освещении свете человек более активный, жизнерадостный и бодрый.
В вечернее время, когда свет становится менее интенсивным, уровень мелатонина в нашем организме начинает повышаться, следовательно, мы переходим в расслабленное состояние, отчетливее чувствуем усталость и испытываем сонливость. С наступлением утра и появления солнца уровень гормона сна идет на спад, организм выходит из фазы сна и переходит в фазу активности.
С чем именно