Бо конфлікт може перерости в сварку і співучасники будуть псувати свої дружні відносини.
Мар'яна Володимирівна Маркевич (нар. 5 січня 1998, с. Туради, Жидачівський район, Львівська область) — українська гандболістка, яка грає за львівську «Галичанку», та молодіжну збірну України. Виступає на позиціях центральної та правої півсередньої. Майстер спорту України.
У складі «Галичанки» - шестиразова чемпіонка України (2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020), дворазова чемпіонка Балтійської ліги (2018, 2020), триразова володарка Кубка України (2016, 2017, 2019), чотириразова володарка Суперкубка України (2016, 2017, 2018, 2019), півфіналістка Кубку Виклику, учасниця Кубку Європейської гандбольної федерації. Випускниця Львівського училища фізичної культури, студентка Львівського державного університету фізичної культури (вступ 2015 р.).
Заняття в секції гандболу розпочала у другому класі. Перший тренер — Андрій Миронович Давидчак. З 8-го класу починає навчатись в ЛУФК. У 16 років дебютує в гандбольній Суперлізі у складі команди «Галичанка».
Said Ahmad (Saidahmad Husanxoʻjaev) – Mashhur oʻzbek adibi 1920-yilning 10-iyunida Toshkent shahrining «Samarqand darvoza» mahallasida tugʻilgan.
Uning bolaligi Abdulla Qodiriy, Elbek, Oybek, Gʻafur Gʻulom singari adiblar davrasida oʻtdi. Tabiatan qiziquvchan, tinib-tinchimas Said Ahmad adabiyotga kirib kelguncha juda koʻp sohalarda oʻzini sinab koʻrdi: agitplakatlar yozdi, artist boʻlishga urinib koʻrdi, doktorlik maktabida oʻqidi, qurilish texnikumida tahsil oldi, rassomlik maktabiga qatnadi, mashhur fotochi Rensonga shogird tushdi, gazetalarga xabarlar yozdi.
Said Ahmad hikoyanavis sifatida tanilgan. Uning «Choʻl burguti», «Lochin», «Boʻston», «Toʻyboshi», «Jimjitlik», «Turnalar», «Hayqiriq», «Alla», «Muhabbatning tugʻilishi», «Qorakoʻz Majnun» singari oʻnlab hikoyalarida sadoqat, mehr, odamgarchilik, ishonch, eʼtiqod singari maʼnaviy qadriyatlar taʼsirchan aks ettirilgan. Adib hikoyalarida inson ruhiyati tovlanishlarini koʻrsatishga katta eʼtibor berganligi uchun ham bitganlari zavq bilan oʻqiladi va u prozaning shoiri hisoblanadi. Yozuvchi hajviy hikoyalar yaratish boʻyicha Qahhor anʼanalarini davom ettirgan ijodkordir. Uning «Sobiq», «Qoplon», «Oʻrik domla», «Mening doʻstim Babbaev», «Muzey», «Boʻri ovi», «Xandonpista» kabi koʻplab hajviyalarida inson tabiatidagi qusurlar badiiy tadqiq etiladi. Said Ahmad hajviy soʻz jilolarini nozik payqaydi va undan mohirona foydalanadi.
U Nizomiy nomidagi pedinstitutda bir muddat oʻqigach, 1941-yilda «Mushtum» jurnalida ishladi. 1942–1943-yillarda respublika radiosida, 1943–1947-yillarda «Qizil Oʻzbekiston» gazetasida, 1948–1950-yillarda «Sharq yulduzi» jurnalida mehnat qildi. 50-yillar boshida millatchi sifatida bir necha yil qamalib ham chiqdi. Milliy istiqlol yoʻlidagi xizmatlari uchun Said Ahmad 1999-yilda Oʻzbekiston Qahramoni unvoniga sazovor boʻlgan.
Said Ahmad 2007-yilning 5-dekabr kuni 87 yoshida vafot etdi.
Если понравился поставь лучший ответ
бо буде катастрофа
вот івсе