Почмейстер Шпекин, надворный советник — второстепенный персонаж сатирической комедии Н.В. Гоголя «Ревизор». В фамилии героя слышится «шпик» - уничижительное название шпиона. Иван Кузьмич соответствует своему имени, этот любитель почитать чужие письма оправдывает себя так: «Люблю узнать, что на свете нового». Данный персонаж призван автором дополнить сонм нечистых на руку чиновников, которые становятся обобщением всей России.
Гоголь описывает Шпекина как простодушного и наивного человека. Возможно, доверчивый Иван Кузьмич, читая чужие письма, просто хотел посмотреть на мир, которого никогда не видел. Однако же, если задуматься, можно прийти к выводу, что не все так просто. В те времена почта была единственным средством связи, а значит, вскрывая чужие письма, почмейстер получал очень дорогой «товар» - информацию, которая, как известно, правит миром.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця до Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок