Объяснение:
Реферат на тему:
"Біографія і творчість
Еразма Ротердамського"
Визначний гуманіст епохи Відродження, письменник і вчений, Еразм Роттердамський (справжнє ім'я і прізвище — Герхард Герхардс) народився 28 жовтня 1466 або, за іншими даними, — 1469 р. в Роттердамі (звідси його літературний псевдонім Роттердамський) в бюргерській сім'ї. Передчасно осиротілий хлопчина змушений був самотужки торувати собі дорогу в житті. Освіту здобув у Гауді, Девентері і Герценборі (Голландія), згодом у Паризькому університеті (1495-1499).
В молодості кілька років (1488-1493) провів у монастирі, де захоплено студіював твори античних авторів. Перебування серед ченців породило в ньому відразу до середньовічної схоластики й церковщини. Внаслідок різних обставин він змушений був часто міняти місце проживання. Жив у Нідерландах, Франції, Англії, де подружив з англійськими гуманістами Дж. Колетом, Т. Мором і Дж. Фішером, в Італії (в Туріні одержав ступінь доктора богослов'я), в Німеччині та в Швейцарії. З 1513 р. жив переважно в швейцарському місті Базелі; тут заприятелював з відомим тоді книговидавцем Й. Фробеном.
Славетного вченого й письменника, бажаючи схилити його на свій бік, за до себе тогочасні монархи Європи: Генріх VIII, король англійський, Франціск І, король Франції, Фердінанд І, імператор австрійський, Зигмунт І, польський король, Ернст, герцог баварський, Леон X, папа римський. Але всім їм Еразм відмовив, бо не хотів продавати себе будь-кому, здобувати матеріальну забезпеченість за рахунок втрати духовної незалежності. Вже на схилі віку, в 1535 p., він відмовився прийняти від нового папи, Павла III, кардинальську мантію.
Відповідь:З усіх звершених Христом чудес більшість — масові зцілення. В Євангелії Господа зображено чудесним цілителем, оточеним хворими тілом і душею: біснуватими, прокаженими, сліпими, глухими і німими. Євангеліст Матфей повідомляє: «І ходив Іісус по всій Галілеї, навчаючи в синагогах їхніх і проповідуючи Євангеліє Царства, зціляючи всякий недуг і всяку неміч у людях. І розійшлись чутки про Нього по всій Сірії; і приводили до Нього всіх немічних, хворих на всілякі недуги й припадки і біснуватих, і сновид, і паралітиків, і Він зціляв їх» (Мф. 4: 23–24). Людське горе і страждання постає перед у всій своїй безпорадності. Господь, будучи за Своєю людською безгріховністю вільним від цих хвороб і страждань, зі співчуттям приймає чужий біль: «Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, щоб справдилося сказане пророком Ісайєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби» (Мф. 8: 16–17).
Святе Письмо вказує, що співпереживає людському горю і допомагає скорботному людству. Так, про воскрешення сина Наїнської вдови сказано: «Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач» (Лк. 7: 13) і воскресив юнака. Розповідь про насичення п’яти тисяч народу п’ятьма хлібами передує у євангеліста Матфея таким зауваженням: «і, вийшовши, Іісус побачив багато людей, змилосердився над ними, і зцілив недужих їхніх» (Мф. 14: 14). Євангеліст Марк говорить про це більш виразно: «Іісус, вийшовши, побачив багато людей і змилосердився над ними, бо вони були, як вівці, що не мають пастиря; і почав учити їх багато» (Мк. 6: 34). Те саме і при насиченні чотирьох тисяч людей сімома хлібами: «Іісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: жаль мені людей, що вже три дні знаходяться зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі» (Мф. 15: 32).
До чудес, звершених Господом заради милосердя до людського страждання, можна віднести і перше чудо в Кані Галілейській на шлюбному бенкеті.
Святитель Ігнатій (Брянчанінов) говорить: «Чудеса Христові були очевидні; вони були зрозумілі для найпростіших людей; нічого в них не було загадкового, кожен міг достоту розглянути їх; для сумніву і здивування, чи справді це чудо, або ж тільки уявлення чуда, не було місця. Чудеса Боголюдини мали безліч свідків, з яких більша частина були... ворожі Йому... Найлютіші вороги Господа не відкидали їх, намагалися тільки принизити їх блюзнірським перетлумаченням і всіма що були їм навіяні лукавством та злобою. У чудесах Господа не було жодної суєтності, жодного ефекту; жодного чуда не зроблено напоказ людям; усі чудеса прикривалися покровом Божественного смирення. Вони становлять собою ланцюг благодіянь стражденному людству».
Пояснення: