Творчість видатного українського поета Т. Г. Шевченка є справжньою перлиною української культури, найвидатнішим надбанням і гордістю нашого народу. Від козачка, яким у дитинстві Шевченко служив у пана Енгельгарда до одного з кращих учнів Петербурзької Академії мистецтв, від зовсім неграмотного кріпака до автора неперевершеного «Кобзаря» пройшов свій складний творчий шлях цей самобутній поет і художник.Майже усі твори видатного поета пронизані мотивами протесту проти насильства, прагнення до волі, неприйняття кріпосного права та національної гідності. Ці мотиви були зумовлені життєвими обставинами поета, який після того, як у 1838 році став вільною людиною, у 1846 році вступив до Кирило-Мефодіївського товариства, яке головною своєю метою вважало боротьбу демократичними методами за права українського народу, за надання йому свободи і незалежності, за рідну мову і культуру, які у той час пригнічувалися можновладцями.Значне місце у творчості Т.Г. Шевченка посідає поезія, яка за проблематикою, змістом і мистецькою вартістю стала важливою часткою поетичного надбання нашого народу. Це твори, в яких переважає історична тема. Серед них багато історичних поем і віршів, сюжети яких яскраво відображують ті чи інші реальні події історичного минулого нашої рідної землі, або героями яких є відомі історичні і державні діячі. Це «Тарасова ніч», «Гамалія», «Іван Підкова», «Гайдамаки», «Чигирине, Чигирине», «Єретик» та багато інших творів. Наприклад, у поемі «Іван Підкова» Т. Г. Шевченко вдалося відтворити у романтичних образах героїв протистояння українського народу з султанською Туреччиною, що намагалася загарбати українські землі. Поет уславлює сміливість і мужність запорожців, які багато років не тільки боронили свою вітчизну, а й визволяли полонених українців з турецької неволі.
З давніх часів література і поезія відігравала важливу роль у житті людей. Ще змалку кожна людина чує колискові пісні, які створені в народі і вірші, які складались протягом століть. Ми можемо не помічати , але дивовижна поезія супроводжує нас усе життя, починаючи з народження і закінчуючи останніми днями життя. Поезія займає велику частину нашого життя, тому призначення – це одна з тих причин, що хвилює кожного з поетів. Одним з таких поетів є видатна українська письменниця Леся Українка, яка у 1893 році написала поему «Давня казка». Ця поема була написана далеко за межами батьківщини. Незважаючи на те, що цей твір був написаний досить просто и його може сприяти та зрозуміти будь-хто, проблеми, які затронуті в цьому творі, простими не назвеш. Головним героєм цього твору став поет, який у своїх поезіях висловлює найзаповітніші мрії нашого народу про щастя та волю. За сюжетом поеми звичайні люди любили та поважали цього поета.І не був поет самотнім, -До його малої хатиРаз у раз ходила молодьПісні-слова вислухати.Виходячи з такої любові та поваги до народу можна зробити висновок, що він був надзвичайно талановитий. Одного разу він навіть написав серенаду, яку йому замовив заможний лицар Бертольдо. Завдяки цій серенаді лицар зміг завоювати серце своєї коханої. Але не тільки для лицаря вірші поета відігравали велику роль, тому що в них йшла мова про життя народу, тому що народ швидко запам’ятовував та всюди повторював його вірші:Співці по місті ходятьІ піснями люд морочать,Все про рівність і про волюУ піснях вони торочать.Вже й по тюрмах їх саджають,Та ніщо не помагає,їх пісні ідуть по людях,усі пісні поета всяк переймає. І коли лицар Бертольдо вирішує зі своїм військом захопити неприступні мури одного міста, він звертається за до поета. Місто було могутнім, а військо Бертольдо вже було стомленим. Та перед осадою перед воїнами вийшли співці та заспівали пісню, яку написав головний герой поеми, і військовий дух настільки піднявся, що Бертольдо все ж таки захопив це місто. Незважаючи на те, що поет не потребував винагороди за свої вірші, лицар Бертольдо пообіцяв йому винагороду, та так йому нічого й не дав. Та поет був здатний заради інших на самопожертву і тому він добре знав – щоб з ним не сталося, його твори будуть жити вічно. Навіть у той час, коли він перебував у в’язниці, поет відчував, що всі його думки залишилися на свободі.Та й в темниці буду вільний, -Маю думи-чарівниці,Що для них немає в світіНі застави, ні границі.І мого прудкого словаНе затримає темниця,Полетить воно по світі,Наче тая вільна птиця.На превеликий жаль, за життя поета його мрія про вільне життя свого народу не здійснилася, але народ довго пам’ятав його та його поезії.Тема призначення поета і поезії є основою поеми Лесі Українки «Давня казка». Авторка переконливо доводить нам, що можливості правдивого поетичного слова майже безмежні. Для справжнього поета головне – не матеріальний світ та його перевага, а свобода слова та вільність думки. А щодо актуальності цього твору, то з великою долею впевненості можна сказати, що й сьогодні роль поета не менш важлива, ніж століття тому. Великий вплив літератури, а зокрема поез гався у всі часи і тому можна з впевненістю сказати, що «Давня казка» може цілком бути сучасною та актуальною.
