Наприкінці ХІХ ст. виходять "Народні українські пісні" О.Гулака-Артемовського, „Нова збірка народних малоруських приказів, прислів'їв, примовок і загадок" М.Костомарова, „Свадебные песни в Лубенском уезде Полтавской губернии" В.Милорадовича , „Сказки, пословицы и т.п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губерниях" І.Манжури, „Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях". Визначною подією в галузі збирання пам'яток стало видання фольклорних матеріалів етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край. Керівником експедиції був видатний український етнограф і фольклорист П.Чубинський. Результат плідної роботи експедиції - сім томів (9 книг) праць етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край". Значну роботу з питань збирання, обробки й видання фольклорно-етнографічних матеріалів проводив Південно-Західний відділ РГТ. У двох томах „Записок Юго-Западного отдела императорского РГСГ" виданих відділом, було вміщено праці М.Драгоманова, В.Антоновича, П.Чубинського, Ф. Вовка (Волкова) та ін. При Львівському науковому товаристві ім. Т.Г.Шевченка була створена Етнографічна комісія, яка видавала "Етнографічний вісник", "Матеріали до українсько-руської етнології" та ін. Серед фундаторів фольклористики - О.Потебня, І.Франко, М.Грушевський, М.Драгоманов, І.Рудченко, Леся Українка, Т.Шевченко, В.Гнатюк, Ф.Колесса, К.Квітка, М.Сумцов та ін. Своєю працею вчені-етнографи, фольклористи, письменники утверджували відчуття повноцінності українського народу, заохочували громадськість до знань про свою історію, культуру, традиції.
Привіт.Ти зовсім не змінилась,моя Варшаво. - Рада бачити тебе. З тобою щось не так,ти інша.Коли мене ти покидала,ти веселою була,а зараз..зараз плачеш..Чому?Що пригнітило твоє серце? - З моменту,коли я покинула тебе,моє життя перетворилось на балаган.Стало геть туго. - Поділись зі мною,ти знаєш,я завжди тебе розуміла. - Пам"ятаєш,коли я вперше приїхала до тебе,в мене горіли очі,були шалені ідеї,мрії,та зустрівши Його,я загубилась.Я втратила все,з чим приїхала до тебе.З часом я зрозуміла,що це кохання мене губить,що пора з тобою прощатись.Коли я їхала,то попрощалась із тобою з посмішкою.Я їхала різними містами,зустрічала багато людей.Та за ці рки я так і не змогла відродити те,з чим завітала до тебе,Варшаво.Я не знайшла більше того шаленого кохання,яке б мене так само віддано погубило. - Я відчуваюв твоїх словах щось загадкоае.Розказуй,з чим зараз завітала до мене?! - Якщо твоя ласка,прийми мене до себе,поверни того,що кохаю.До мені повернути загублене.Я знаю,ти можеш.Ти моє місто мній і надій.Ти все можеш.До - Заходь.Почнемо все з початку.За такі слова,я стану тобі рідною землею.Ласкаво - Дякую тобі,люба Варшаво.
О.Гулака-Артемовського, „Нова збірка народних малоруських приказів,
прислів'їв, примовок і загадок" М.Костомарова, „Свадебные
песни в Лубенском уезде Полтавской губернии" В.Милорадовича ,
„Сказки, пословицы и т.п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губерниях" І.Манжури, „Этнографические
материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях".
Визначною подією в галузі збирання пам'яток стало видання фольклорних матеріалів етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край. Керівником експедиції був видатний український етнограф і
фольклорист П.Чубинський. Результат плідної роботи експедиції - сім
томів (9 книг) праць етнографічно-статистичної експедиції в
Західно-Руський край".
Значну роботу з питань збирання, обробки й видання
фольклорно-етнографічних матеріалів проводив Південно-Західний відділ
РГТ. У двох томах „Записок Юго-Западного отдела императорского РГСГ" виданих відділом, було вміщено праці
М.Драгоманова, В.Антоновича, П.Чубинського, Ф. Вовка (Волкова) та ін.
При Львівському науковому товаристві ім. Т.Г.Шевченка була
створена Етнографічна комісія, яка видавала "Етнографічний вісник",
"Матеріали до українсько-руської етнології" та ін.
Серед фундаторів фольклористики - О.Потебня, І.Франко, М.Грушевський, М.Драгоманов, І.Рудченко, Леся Українка, Т.Шевченко, В.Гнатюк, Ф.Колесса, К.Квітка, М.Сумцов та ін. Своєю працею вчені-етнографи, фольклористи, письменники утверджували відчуття повноцінності українського народу, заохочували громадськість до знань про свою історію, культуру, традиції.