Відповідь:
Великий французький письменник А. де Сент-Екзюпері говорив, що для нього «існує лише одна проблема, одна-єдина у світі — повернути людям духовну сутність, духовні турботи». Із цією метою він пише філософську казку-притчу «Маленький принц». Чому саме казку, адже цей жанр призначено здебільшого для дітей? Сам автор відповідає: «Всі дорослі спочатку були дітьми…». Крім того, на його думку, дитина — це душа світу, її бачення — природніше, людяніше, отже,
правильніше, ніж у дорослих. Дитина більше відчуває серцем, ніж розумом. Її журба — ознака того, що в небезпеці не тільки сучасність, а й майбутнє.
«Дорослі» й «діти» протиставляються у казці «Маленький принц» не за віковими ознаками, а за системою цінностей, важливою для них. Для дорослих важливі багатства, влада, честолюбство. А «дитяча» душа (вона може бути і в дорослого!) прагне взаєморозуміння, чистоти у стосунках, радості кожного дня, краси.
Маленький принц, потрапивши на Землю, відкриває для себе новий світ з іншими людьми. Він зі здивуванням помічає, що люди поспішають, стараються економити час, але витрачають його недоцільно, не вміють для свого задоволення скористатися тим, що їм може дати природа. «Люди набиваються у швидкі поїзди, але вони не знають, що шукають,— сказав маленький принц. — Тому вони метушаться і крутяться то сюди, то туди…». Далі він уточнює: «А те, що вони шукають, можна було б знайти в одній-єдиній троянді, у ковтку води…». Проте саме на Землі хлопчик осягнув мудрість. Лис пояснив йому, що дружба — це коли люди потрібні один одному і відповідають один за одного. І найдорожчим виявляється те, у що вкладаєш свою працю, турботи, час і душу. Справжній друг — то дорогий скарб. Люди «купують речі готовими у торговців. Але ж немає таких торговців, що продавали б друзів». Отже, друга треба знайти і заслужити його довіру.
У розмові з льотчиком маленький принц говорить: «Люди на твоїй планеті вирощують п’ять тисяч троянд в одному саду… і не знаходять того, що шукають…». А «найголовнішого очима не побачиш… Це як із квіткою. Якщо ти любиш квітку, що росте десь на зірці,— вночі тобі приємно дивитися на небо. Всі зірки розцвітають».
Казка сповнена образами-символами, що несуть у собі глибокий філософський зміст. Це і троянда, і Лис, і Змія, і криниця з живою водою, і поїзди, і сам Маленький принц, і багато інших.
Сент-Екзюпері прагнув, щоб люди, прочитавши казку «Маленький принц», замислилися над важливими питаннями сенсу буття людства і окремої людини: для чого людина живе, що в її житті найголовніше, які цінності є справжніми, а які фальшивими. Письменник утверджує думку про необхідність наповнити життя духовним змістом.
Қарулы қақтығыс – бір-біріне қарсы тұрған күштер арасындағы әскери қимылдар. Онда белгілі бір саяси, экономикалық, әскери, т.б. мақсаттарға жету үшін ұйымдасқан түрде қарулы соғыс құралдары қолданылады. Қарулы қақтығыс кезінде мемлекеттер әр түрлі мүдделерді көздейтін саяси күштер, әлеуметтік топтар арасындағы қарама-қайшылықтарды шешуді мақсат етеді. Әлеуметтік-саяси, ұлттық, діни, аймақтық және басқа негіздерде қарулы күреске, әскери жанжалға ұласып, адам шығындарына әкелуі мүмкін. Қарулы қақтығыс мемлекеттің қоғамдық-саяси дамуына кері әсер етіп, оның ішкі қауіпсіздігіне, саяси тұрақтылығына нұқсан келтіреді.
Ватсон (доктор Ватсон, вар. пров. Уотсон) — постійний супутник Шерлока Холмса. Лікар по утворенню, військовий хірург, що закінчив Лондонський університет в 1878 р., виконує функцію літописця діянь Холмса. Під час англоафганской війни (1878 — 1880) рушнична куля розбила йому плече. По власному визнанню, не виносив ніякого шуму. З’явившись у Лондоні, якийсь час жив у готелі, потім зняв кімнату на Бейкер — Стрит із Шерлоком, що працював у хімічній лабораторії лікарні, Холмсом, якого йому представили як дивака, ентузіаста деяких галузей науки, але людини чималого
Правдивий, прямій і ввічливий одночасно, що володіє почуттям справедливості, надійний і зворушливо прив’язаний до Холмсу, В. наділений безліччю прекрасних якостей. Його присутність поруч із Холмсом в оповіданні піднімає Холмса, що здається недосяжним у своїх достоїнствах навіть на тлі настільки чималої людини, як У. Він порівнює Холмса з Дюпеном Эдгара По. Але Холмс невисокої думки про Дюпене і його прийоми. Один із прийомів, у результаті використання якого Холмса й В. сприймають як у дійсності існуючих особистостей, саме й полягає в тім, що вони обговорюють літературних персонажів, себе в їхній ряд не включаючи, підкреслюючи тим самим свою «настоящность ».
Мориарти (професор Мориарти) — найдужчий супротивник Шерлока Холмса. «Його м’яка й точна манера виражатися змушує вас вірити в його щирість, не властиву пересічним злочинцям». «Він дуже худий і високий. Чоло в нього білі, величезні й опуклий, глибоко запалі очі.. Особа гладко виголене, бліде, аскетичне, — щось ще залишилося в ньому від професора. Плечі сутулі — повинне бути від постійного сидіння за письмовим столом, а голова видається вперед і повільно, по — зміїному, розгойдується зі сторони убік».
У нього колючі очі. «Він походить із гарної родини, одержав блискуче утворення й від природи наділений феноменальними математичними здатностями. Коли йому здійснився двадцять один рік, він написав трактат про біном Ньютона, що завоював йому європейську популярність. Після цього він одержав кафедру математики в одному із провінційних університетів, і, цілком ймовірно, його очікувала блискуча майбутність. Але в нього спадкоємний потяг до нелюдської жорстокості. У його жилах тече кров злочинця, И ця жорстокість стала ще більш небезпечної завдяки його незвичайному розуму
Темні слухи ходили про нього в тім університетському містечку, де він викладав, і зрештою він був змушений залишити кафедру й перебратися в Лондон, де став готовити молодих людей до іспиту на офіцерський чин. Це Наполеон злочинного миру. Він — організатор половини всіх злодіянь і майже всіх нерозкритих злочинів Влондоне.
Розуміючи, що в особі Холмса він придбав гідного й небезпечного супротивника, М. зізнається тому, що зазнає інтелектуальної насолоди ігаючи його методи боротьби, що був би засмучений, якби йому довелося застосувати надзвичайні заходи у відношенні Холмса, і, не бажаючи здаватися, пропонує Холмсу припинити розслідування. Холмс виходить переможцем з інтелектуальної сутички, що переростає в рукопашний двобій, але йому ще кілька місяців доводиться ховатися, ховаючись від відплати прихильників М.
Шерлок Холмс (містер Холмс) — персонаж циклу детективних повістей і розповідей, прототипом якого став Джозеф Белл — викладач медичного коледжу в Единбурзі, що володів незвичайною істю й умінням розбиратися в життєвих ситуаціях за до дедуктивного методу, чим дивував своїх студентів, одним із яких був Артур Конан Доїв. X. називає себе детективом — консультантом, він береться тільки за надскладні, самі заплутані справи, від яких відмовляються Скотленд — Ярд і частки агентства
Не виходячи з кімнати, може розплутати злочин, над яким марне билися інші. Він принципово відмінний від стандартно мислячих, тупоумних і недотепних поліцейських і детективів зі Скотленд — Ярда, яким ніколи не призначено стати професіоналами. Для X. заняття детектива — найменше іб заробляти гроші
До рішення будь — якого завдання він ставиться як філософ, як художник, як поет. Ніж сутужніше проблема, тим більше вона йому цікава. Унікальним X. робить висота якостей його особистості. Аматор Гайдна й Вагнера, що легко цитує Горация, Петрарку й Флобера, X. є автором праць по психіатрії й хімії. Ватсон свідчить, що X. майже не мав подання про сучасну йому Літературі, політиці й філософії, він нічого не знав ні про теорію Коперника, ні про будову Сонячної системи й говорив Ватсону про те, що все це непотрібні знання. На думку X., людині потрібні лише знання, які є інструментами пізнання мира.