то вам понадобится:
- ткань для тела 20см (плотный хлопок телесного оттенка). Если вы хотите шить все тело из трикотажа,можно шить и так.Я шью тело и руки из трикотажа,а ноги их хлопка.
- трикотаж телесного цвета для головы 20 см (если нет кукольного,не беда,в любом магазине тканей покупаешь любой бежевый,даже если он очень тонкий,не страшно,можно его проклеить)
- ткань для платья 20см (лучше хлопок,поплин,но вообще какую захотите)
-мягкий фатин для подъюбника 25см (если будете делать подъюбник)
-если будете шить жакетик,то ткань для него 15см (вельвет,велюр,плотный трикотаж,неопрен и т.п., по желанию опять же) - ткань для легинсев 20 см, любой трикотаж.Ткань должна тянуться.Можно использовать новые носочки.
Все сантиметры я указала для длины ткани, ширину не указываю, так как у всей ткани она разная от 1 метра и более. Если же вы покупаете ткань в интернет-магазинах для рукодельниц,где она продается в основном нарезанными прямоугольниками,то по одному такому отрезу хватит.
-пуговки 4шт, 8-10мм в диаметре
-палочка(для суши) - шпажка
-волосы: в идеале покупные трессы для кукол.Для полноценной прически без шапочки необходимо полтора метра. Длину волос лучше выбирать 25-30 см. Можно и короче 15/20см, но это уже каре и заплетать будет нечего)))Внимание, при покупке трессов обращайте внимание на длину самих трессов,а не длину волос в них.Они продаются по 1 метру или по 50см.То есть в идеале нужно 1,50м одного цвета. Если кукла будет в шапочке,то хватит 50см трессов,но шапочку делают не съёмной. Ещё как вариант можно использовать женский парик,его надо распустить на трессы.
-обувь: На рекламных фото куколки часто изображены в кедах.Они продаются в рукодельных магазинах,можно заказать на Али или на других интернет ресурсах.
Я думаю,что мы сделаем куколкам имимтацию ботиночек из трикотажа или мягкого фетра.
-наполнитель для тела куколки: холофайбер, синтепух. Можно даже подушку распотрошить, не пуховую конечно)))Я не очень люблю холофайбер в шариках,он труден в набивке и иногда даёт целлюлит конечностям. Крайне нежелательно набивать кукол ватой, поскольку она имеет свойство сбиваться. Синтепон - также неподходящий для этих целей материал. Его сложно равномерно распределить по туловищу. Он может лечь буграми, образовывая своеобразный целлюлит.
-кусок синтепона,примерно 50*50см
-пенопластовый шар,они продаются в рукодельных магазинах/по номерам. нам нужен №7 или №8.Если вы живёте в таком месте,где нельзя его купить в магазине,то можно заказать в инете.Ещё я покажу 2 метода как можно обойтись без пенопластового шара.
-нитки обычные для шитья, нитка прочная джинсовая или капроновая(для крепления ног),иголки для ручного шитья, специальные длинные иголки для пришивания куклам конечностей, швейная машина,ножницы,горячий клей-пистолет (если есть,если нет - не страшно),купите в хозяйственном магазине клей-гель Момент Кристалл,прозрачный
-ну и всякие красивости - пуговички,ленточки,цветочки,все что есть в доме))
Уже не терпится начать???
Старт марафона по мере набора участников и приобретения участниками всего необходимого для шитья отписаться в теме,кто хочет участвовать в марафоне.
Не забудьте поставить уведомление на эту тему.
Объяснение:
объяснение:
арабсько-хозарські війни були епізодом довгої боротьби між кочуючими на північ від кавказу різними і розташованими на південь від нього цивілізованими державами, коріння яких сягають глибокої давнини. головними шляхами вторгнень номадів були дар'яльська ущелина і каспійська брама, а тому розташовані південніше держави здавна прагнули їх контролювати. саме тому шахи держави сасанідів проявляли до них великий інтерес і розгорнули в v–vi століттях грандіозне фортифікаційне будівництво в дербенті[6][7], що став в майбутньому одним з ключових місць зіткнень хозар і арабів[1]. у цей час були зведені такі споруди, як дербентський мур і фортеця нарин-кала. варто відзначити, що в середньовіччі виникла легенда, згідно з якою всі ці укріплення звів олександр македонський, заточивши тим самим міфічні племена гог і магог[8]. саме завдяки цій легенді каспийска брама отримала свою другу назву — александрова брама. крім того, ранньосередньовічні автори асоціювали гог і магог з хозарами, які прийшли на зміну скіфам і гунам][9].
після того, як арабський халіфат підкорив державу сасанідів, араби успадкували проблему захисту своїх північних рубежів від номадів. проте на відміну від персів, які посіли глуху оборону, араби, слідуючи мусульманській концепції про поділ світу на дар аль-іслам («простір ісламу») і дар аль-харб («простір війни»), вважали своїм обов'язком ісламізувати племена номадів і включити їх землі до складу своєї держави[10]. тому східна частина кавказу (сучасні дагестан , азербайджан і іранський азербайджан) стала ареною регулярних військових дій між хозарами і арабами. головними цілями арабських військ були міста дербент, беленджер і семендер . через це хозарам довелося перенести свою столицю з семендер в більш віддалений і безпечний ітиль[11].
крім того, арабсько-хозарські війни були деякою мірою пов'язані з арабсько-візантійською боротьбою за східну частину анатолії, яка ічно примикає до кавказу. візантійські імператори розуміли, що хозарський каганат може бути для них дуже цінним союзником проти мусульман і прагнули зміцнити відносини з ним. тому у 705 році імператор юстиніан ii взяв у дружини хозарську принцесу[12][13]. можливість хозар і візантійців взаємодіяти через територію вірменії представляла для халіфату серйозну небезпеку, особливо враховуючи відносну близькість вірменії до сирії, в якій розташовувалася столиця омейядів — . тому деякі візантісти, зокрема, дмитро оболенський, називають головною причиною арабсько-хозарських війн прагнення мусульман позбавити візантію сильного союзника в особі хозарії[14]. проте ймовірніше, що самі візантійці спонукали хозар атакувати халіфат, прагнучи зменшити зростаючу напругу у своїх східних кордонів[15]. трохи пізніше, в 733 році, інший візантійський імператор, лев iii ісавр, заради зміцнення хозаро-візантійського союзу одружив свого сина і спадкоємця костянтина на хозарській принцесі чичак[16][17].
також як додатковий привід для конфліктів було висунуто припущення, що араби прагнули з їх взяти під свій контроль північну гілку великого шовкового шляху. однак історик джеральд мако оскаржує цю твердження, вказуючи, що затухання арабо-хозарських конфліктів відноситься якраз до часу найвищого розквіту шовкового шляху, тобто до другої половини viii століття[18].