Окончив школу, каждый должен сделать важный выбор – выбор своей будущей профессии. Моя будущая профессия, в первую очередь, должна нравиться мне. Все в детстве мечтали стать космонавтом, врачом, полицейским, военным. Но мечты сбываются не у всех, может, по состоянию здоровья или из-за лени…
Выбор профессии - это очень важно. Ведь это не только работа, но и твоя будущая жизнь, и она должна приносить не только деньги и славу, но и удовольствие.
Я хочу стать архитектором. Почему я выбрал именно эту профессию? Потому что я с самого детства люблю рисовать, а когда стал старше, меня увлекла физика, алгебра и геометрия. По- моему, это очень интересная профессия.
Работа архитектора объединяет в себе творчество и рациональность. Архитектор своими руками может повлиять на внешний вид города, улицы, двора… Что может быть лучше, чем дарить радость людям?!
Представьте: вы только что заселились в новом, недавно построенном, а главное - красивом доме, над которым работали архитекторы. Но чтобы стать архитектором, мне предстоит несколько лет учиться в институте, испортить много бумаги для чертежей, планов…
Если по какой-то причине я не смогу стать архитектором, то есть же много других интересных и не менее важных профессий например, те же: космонавт, врач, полицейский…
Відповідь:Єретичні ідеї зустрічали запекла відсіч із боку католицької церкви.
Церковні собори віддавали анафемі єресіархів і їх послідовників.
Для придушення масових єретичних рухів церква організовувала хрестові походи (Альбигойские війни, походи проти апостоликов, п'ять хрестових походів проти гуситів) .
Наприкінці XII в. з'явилася інквізиція (лат. inquisitio — розслідування) для суду й розправи над єретиками.
Спершу інквізиція була в підпорядкуванні єпископів.
В XIII в. вона перетворилася в самостійну установу під верховною владою тата.
Була створена система судового розслідування із застосуванням витончених катувань, заплутаних софістичних хитрувань і залякувань, за до яких у жертв виривали визнання провини. Широко застосовувалися шпигунство й доноси, які заохочувались передачею донощикам частини майна засуджених.
Для покарання засуджені передавалися в руки світських влади, тому що церква лицемірно відмовлялася від «пролиття крові».
Звичайно засуджених єретиків спалювали на багаттях.
При цьому нерідко влаштовувалися врочисті церемонії проголошення вироку інквізиції над групою єретиків — автодафе (исп. «акт віри») . Раскаявшиеся грішники зазнали довічному ув'язненню.
Під нагляд інквізиції попадали вчені, запідозрені у вільнодумстві й незгоді із установленими католицькою церквою канонами.
Одна інквізиція не могла впоратися з масовими єретичними рухами. Церква намагалася підірвати ці рухи зсередини, довести «омани» , що збилися зі шляху « дійсної віри» єретиків. Із цією метою церква визнавала деякі помірні секти й перетворювала їх у жебручі ордена. Так було із францисканцями.
Головною їхньою метою була боротьба з поширенням єретичних навчань. Ченці проникали в масу єретиків і своїми проповідями й прикладом намагалися відволікти їх від «оман» єресі й повернути в лоно католицької церкви. Орден мав строгу централізовану організацію на чолі з «генералом» , підлеглим безпосередньо татові.
За прикладом францисканского ордена в 1216 г. був заснований орден доминиканцев, творцем якого був іспанський чернець фанатик Доминик. Члени цього жебручого ордена вели інший, чому францисканц іб життя. Вони одягалися не в руб'я, а в мантії вчених. Це були утворені « брати-проповідники» , що захопили у свої руки систему утвору, і насамперед богословські кафедри в університетах. З їхнього середовища вийшли такі відомі стовпи схоластики й богослов'я, як Альберт Великий і Фома Аквінський. Головною метою доминиканцев була боротьба з єресями. Іменуючи себе «псами господніми» (domini canes-співзвучно «доминиканцы») , вони громили єретиків не тільки з кафедр університетів, але й зброєю інквізиції.
Пояснення: