В настоящее время снижение затрат на электропотребление является одним из стратегических направлений в ОАО «Татнефть» и во всех крупных нефтегазодобывающих компаниях России. механизированные скважины и система поддержания пластового давления являются основными потребителями электроэнергии. Снижение непроизводительной работы оборудования и потерь энергиив этой области должны принести максимальный эффект. Политика энергосбережения должна быть направлена в первую очередь на повышение уровня технологической работы как специалистов НГДУ, так и сервисных компаний. В статье проведена оценка эффективности потребления электроэнергиив технологических процессах добычи, проанализирована работа промыслового оборудованияс точки зрения оптимальности режимов эксплуатации,определены основные направления по снижению энергозатрат. Итоги Следовательно, необходимо разрабатывать стратегию снижения затрат на электроэнергию с учётом стоимости на её выполнение в первую очередь с упором на решение «организационных», «геологических», а также «технологических» проблем через рейтинг мероприятий по соотношению цена-результат. Выводы Необходимо разрабатывать стратегию снижения затрат на электроэнергию с учётом стоимости на её выполнение, акцентируя в первую очередь на решение «организационных», «геологических», а также «технологических» проблем через рейтинг мероприятий по соотношению цена-результат.
Объяснение:
Функції шкіри:
Являється бар'єром між зовнішнім середовищем і внутрішнім середовищем організму.
Захищає організм від інфекції, механічних і фізичних ушкоджень і втрати рідини. Крім того в шкірі ще є потові і сальні залози, які виділяють піт і жир, у яких містяться кислоти, що служать хімічними засобами захисту від грибів і бактерій.
Відіграє важливу роль у регуляції температури тіла (звуження і розширення кровоносних судин, виділення поту, на шкірі росте волосся, яке створює захист від холоду).
Один з органів почуттів (знаходяться фізичні рецептори, що сприймають тиск, біль, холод, тепло).
Один з органів виділення (з потом видаляються продукти розщеплення білків, вода, солі).
Місце депонування енергетичного матеріалу - жирів, а при певних умовах - води, мінеральних солей, вітамінів (особливо вітаміну D3, який тут і утворюється).
Виконує дихальну функцію (шкірне дихання становить 1% загального газообміну).
Шкіра складається з трьох шарів:
Епідерміс (зовнішній шар).
Дерма (власне шкіра - середній).
Підшкірна жирова клітковина (внутрішній).
Епідерміс (надшкір'я) 0,07-2,5 мм - представлений багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Його глибокі шари складаються з клітин, які розмножуються і мають назву росткового епітелію.
Наближаючись до поверхні шкіри, клітини стають плоскими, зроговівають, злущуються і відпадають (зроговілий шар). Саме роговий шар захищає шкіру від механічних, хімічних пошкоджень, проникнення води і мікроорганізмів усередину тіла (мозолі - потовщений роговий шар), забезпечує регенерацію шкіри та очищення шкіри.
В ростковому шарі міститься пігмент меланін, який надає шкірі забарвлення й поглинає ультрафіолетові промені, захищаючи цим організм. Цей шар приймає участь у синтезі вітаміну D.
В епідермісі містяться чутливі нервові закінчення.
Дерма (власне шкіра) - щільна сполучна тканина товщиною 4 мм. В ній виділяють сосочковий і сітчастий шари.
а) Сосочковий шар складається з пухкої сполучної тканини і утворює сосочки, які впинаються в епідерміс. Відповідно їм на поверхні шкіри утворюється рельєфний малюнок з ліній різної конфігурації. Їхня форма й розташування індивідуальні (дерматогліфіка). Цим широко користуються в криміналістиці та судово-медичній практиці (дактилоскопія). Сполучна тканина цього шару крім клітин містить галогенові і еластичні волокна, які зумовлюють міцність і пружність шкіри. Шар пронизаний кровоносними і лімфатичними судинами, нервовими волокнами і закінченнями. Тут розташовані клітини з пігментом, м'язові клітини. Вони беруть участь у підніманні волосся, у виділенні секретів шкірних залоз, підтримують пружність шкіри. Сосочковий шар здійснює живлення епідермісу, в якому немає кровоносних капілярів.
б) Сітчастий шар - еластичні і колагенові волокна, створюють переплетення. Завдяки своїй еластичності шкіра не перешкоджає рухам людини. У цьому шарі залягають сальні і потові залози, волосяні сумки, рецептори.
Волосяні сумки - утворення, в яких знаходяться корені волосся. Сюди підходять кровоносні судини, нерви і м'язи. М'язи випрямляють волосся, рефлекторно скорочуючись при охолодженні тіла, з'являється "гусяча шкіра".
Сальні залози розміщені біля коренів волосся, виділяють жир, який змазує волосся і шкіру - попереджуючи тим самим від пересихання, надмірному випаровуванні води і мікроорганізмів. За добу виділяється до 20 гр шкірного сала. Багато сальних залоз є на шкірі обличчя, але тут вони не зв'язані з волосяними мішечками (2 млн).
Процес тепловіддачі. Організм віддає теплову енергію за до фізичних процесів:
Тепловипромінювання (рух нагрітого тілом повітря).
Теплопроведення (віддавання тепла речам - одягу, повітрю) - за звичайних умов не має великого значення, одяг - поганий провідник тепла.
Випаровування води з поверхні тіла (потовиділення) і легень, а також з калом та сечею.
Тепловипромінювання та випаровування перебігають з різною інтенсивністю і залежать від:
Зовнішньої температури
Вологості повітря
М'язового напруження
Товщини підшкірно-жирової клітковини.
В умовах холодного повітря шкіра перешкоджає тепловіддачі за рахунок звуження просвіту судин і зменшенню кількості крові, яка циркулює ними, при цьому зменшується потовиділення. При підвищенні вологості повітря знижується тепловіддача.