ответ:Собор Грузинской иконы Божьей матери. М.П. Коринфский, 1835–1842. В центре монастырского двора возвышается несколько грузное здание в стиле позднего классицизма. Над двусветным параллелепипидом, возвышается прорезанный люнетами, оформленными в виде веерных окон, широкий барабан, перекрытый плосковатым куполом. Об особенностях классического стиля напоминают лишь скупые треугольные фронтоны с триглифами и метопами, да членящий фасад горизонтально карниз. Впрочем, чуть оживляет плоскость фасада длинный поддерживающий фронтон ризалит. Интерьеры храма обустроены в виде 3-нефной базилики с коробовым сводом, венчающим центральный неф.
Объяснение:
как-то так
Відповідь:
Na tydzień przed Wielkanocą rozpoczynają się przygotowania do wielkiego święta: gotuje się jajka i maluje pisanki, sadzi się pająki, piecze ciasteczka i ciasta wielkanocne.
W Wielki Czwartek właściciele sprzątają domy, podwórko, stajnie i porody - „aby oczyścić ziemię z mrozu, zimy, śmierci i wszelkiego zła”. Każdy pierze, kąpie i pierze ubrania.
Ciasta wielkanocne wypiekane są w Wielki Piątek. Zjedz je przed Wielkanocą.
Pisanki są malowane w sobotę. Pisanka - symbol wiosennego odrodzenia natury, radości, przebaczenia i życzeń wielkanocnych. Ludzie mówią: „Będzie miłość na świecie, dopóki ludzie będą pisać pisanki”. Każde jajko wielkanocne to mały świat, więc przedstawia niebo z gwiazdami, słońce, drzewo życia.
W niedzielę wszyscy chodzą do kościoła na nabożeństwo, świętują Wielkanoc, jajka. Gratulacje i chrzest.
W drugi dzień Wielkanocy ludzie odwiedzają się nawzajem, chrzczą i wymieniają się pisankami. Ten dzień nazywa się „przeciąganiem”.
Trzeciego dnia Wielkanocy ludzie zbierają się razem i bawią - „obchodzą święta”.
Пояснення:
вот перевод:
За тиждень до Великодня починається підготовка до великого свята: відварюють яйця та фарбують писанки, висаджують рослини павутини, печуть печиво та паски.
У Великий четвер господарі прибирають будинки, двір, стайні та народження - «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті та усякого зла». Всі вмиваються, купаються і миють одяг.
Паски випікають у Страсну п’ятницю. Їжте їх перед Великоднем.
Писанки фарбують у суботу. Писанка - символ весняного відродження природи, радості, прощення та великодніх побажань. Люди кажуть: «У світі буде любов, поки люди пишуть писанки». Кожна писанка - це маленький світ, тому вони представляють небо з зірками, сонце, дерево життя.
У неділю всі ходять до церкви на службу, святкують Великдень, яйця. Вітаємо і хрестимось.
На другий день Великодня люди відвідують одне одного, хрестять і обмінюються писанками. Цей день називається «перетягуванням».
На третій день Великодня люди збираються разом і веселяться - «святкують свята».