лекарственная лавка
имгеүет
аптеки
дарыуханалар
аптеки ведут заготовку лекарственных трав
аптекалар шифалы үләндәр әҙерләй
в аптеке
аптекала
взять лекарства в аптеке
аптеканан дарыу алыу
Где ближайшая аптека?
Яҡында ҡайҙа дарыухана бар?
взять лекарства в аптеке
аптеканан дарыу алыу
Есть в вашем селе школа (больница, аптека)?
Һеҙҙең ауылда мәктәп (дауахана, дарыухана) бармы?
Есть ли у вас в селе школа (больница, аптека)?
Һеҙҙең ауылда мәктәп (больница, аптека) бармы?
идти в аптеку
аптекаға барырға, дарыуханаға барырға
как в аптеке
аныҡ, теп-теүәл
купить витамины в аптеке
аптеканан витамин һатып алыу
ответ: Қорқыт ата – түркі халықтарына ортақ ұлы ойшыл, жырау, қобызшы. Қорқыт сөзін "Хорқұт" сөзінен шыққан. "Хор" деген көне түркі тіліндегі "Өр" деген сөз, "Һор" деп те айтылған. Ал, "құт", ол кәдімгі "құт", "береке", "игілік" деген сөз. Демек Қорқұт сөзі "жоғарыдан келген құт" деген мағынада. Бірақ қазақ тілінде ол Қорқыт болып, кейін осы атаудан талай аңыз-ертегілер туған.[1]
Қорқыт ата өмірде ізі, артында әдеби-музыка мұрасы қалған тарихи тұлға ретінде белгілі. Қорқыт атаның өмір сүрген кезеңі туралы ғылымда әр түрлі болжамдар қалыптасқан. Алайда зерттеулердің көпшілігі Қорқыт ата Сырдария бойында өмір сүрген оғыз-қыпшақ тайпалық бірлестігінде 10 ғасырдың басында дүниеге келген деген тұжырымға саяды. Рашид әд-Дин “Жамиғ Ат-Тауарих” атты тарихи шежіресінде Қорқыт Атаны қайы тайпасынан шыққан десе, Әбілғазының “Түрік шежіресінде” оның тегі баят екендігі, оғыздардың елбегі болып, 95 жасқа келіп қайтыс болғандығы айтылады. Сыр жағасына жақын жерде Қорқыт атаның зираты болғанын Ә.Диваев, т.б. ғалымдар өз еңбектерінде атап өтеді. Ә.Қоңыратбаевтың зерттеулерінде Қорқыт ата 11 ғасырдың басында дүниеден өткен делінсе, Ә.Марғұланның еңбектерінде ол 7 – 8 ғасыр аралығында өмір сүрді деген пікір айтылады. Қазақ философиясы тарихында Қорқыт ата– ел бірлігін нығайтқан кемеңгер қайраткер, түркі дүниетанымының негізін жасаған ғұлама ойшыл, әлемдік ақыл-ой мәдениетінде өзіндік орны бар философ-гуманист ретінде көрінеді. Қорқыт Ата жайындағы аңыздардан оның бойындағы үш түрлі өнер ерекше айқындалады. Біріншіден, ол оғыз-қыпшақ ұлысынан шыққан айтулы бақсы, абыз. Екіншіден – күйші, қобыз сарынын алғаш туындатушы өнерпаз. Үшіншіден – әйгілі жырау, оның жырлары оғыз-қыпшақ өмірін бейнелеген әдеби-тарихи мұра. Түркі халықтарының фольклорындағы Қорқыт ата туралы аңыз әңгімелердің бірі оның
Объяснение: не аз жазу керек, қысқартуға болады
Головними героями повісті і дійовими особами вважається професор Преображенський (ім’я по батькові – Пилип Пилипович) з псом Шариком, оновленим псом і перетвореним у людини Поліграфа Поліграфовича Шарікова. Також до головних героїв відноситься доктор Борменталь з комуністом Швондером.
Професор – освічений і вільний від нової ідеології доктор наук і хірург, який у відкриту лає Поради і має власне переконання проти них, вважаючи, що лише культура зможе до державі встати на ноги після розрухи, а не насильницький вид примусу. Розуміючи, що експеримент не вдався, і Шариков стає некультурним особою і хамом, Пилип Пилипович все-таки намагається зробити з нього порядну громадянина.
Пес Шарик – бездомна собака, від якого ведеться розповідь історії. Його підбирає на вулиці доктор, і він починає жити у нього. Будучи собакою, він відрізняється вдячністю, ласкою, але хитрістю, яку він знайшов, будучи бездомним. Над ним професор і проводить свій експеримент, пересаджуючи йому людські органи. В результаті пес перетворюється в Поліграфа Поліграфовича Шарікова, мерзенного комуніста, хитрого злодія і вбивцю.
Поліграф Полиграфович – колоритний і пересічний комуніст, який багаторазово переступає через закон і норми моралі заради власної вигоди. Мріє стати багатим і знаменитим, але отримувати необхідні для цього знання і навички не бажає. Все погане вбирається їм як в губку. Тяга до вбивства звірів ілюструється готовністю убити будь-якого громадянина нової держави, якщо це буде потрібно.
Доктор Борменталь – початківець асистент Преображенського за посадою, є порядною і культурним обличчям. Він відданий професору, оскільки колись той йому допоміг знайти віру в себе і дав роботу. Якщо коротко, саме він наполіг на зворотному перетворенні Поліграфа в собаку, проявивши стійкість духу з твердістю характеру.
Швондер – герой, який зустрічається Шарику, коли той стає людиною. Він стає його слуга-товариш. Відноситься до представників нового радянського суспільства, маючи відповідний характер, одяг і поведінка. Є головою будинкового комітету.
Клим Григорович Чугункин – загиблий в бійці злодій-рецидивіст, алкоголік і хуліган, чиї органи використовував Пилип Пилипович для пересадки собаці Шарику.
Объяснение: