Объяснение:
1. В притче говорится о царе, который дал задание художнику расписать его стену, он хотел созерцать на них Гималаи. Художник сказал, что ему нужно туда переехать минимум на 3 года. По этого времени он вернулся и написал на стене Гималаи. Царь восхищался
2. Художник был мастером.
3. Ему потребовалось 3 года для создания картины.
4. Эпитет — прекрасные (горы)
5. Это было чудо
6. Смысл предложения: "Даже настоящие Гималаи были намного бледнее в сравнении с ними" я понимаю так: природа создана совершеннее, чем жалкие попытки некоторых людей скопировать ее, но мастерство этого художника превзошло себя, он влил в картину всю душу, накопившуюся за 3 года. Царь был поражен таким отношением к искусству, что не сдержался, чтобы не сказать: "Гималаи были намного бледнее"
Адам өзгелермен қарым-қатынаста болғанда оның таныс, таныс емесіне қарамай құрмет ету керек. Туысқан, достарыңмен тату болсаң үлкендердің жолын кеспей жүру сыйластыққа жатады. Анамыз біз ес білгеннен бері бізге үлкенді құрметтеп, кішіген қамқор болыңдар деп айтады. Үлкенді үлкендей, кішіні кішілей сыйлау керек. Сыйласаң сыйлағанның құлы бол деген Мысалы, кетіп бара жатқан үлкен кісінің алдын кесіп өтпеу керек. Үлкенге құрмет көрсету керек. Автобуста үлкендерге орын беру кішілердің міндеті. Адамдар бір-бірін сыйлап, түсіне білсе жақсы қарым-қатынас жасауға қол жеткізеді. Өзара сыйластық достыққа әкеледі.
Объяснение:
читаю я
За всю історію людства було видобуто близько 110—120 тис. т золота, причому до відкриття Америки — лише 13—14 тис. т. Варто уваги те, що загальні втрати золота (обіг монет, таємні скарби й поховання, затонулі кораблі) становили не більше 10 — 11 %, тобто один раз видобуте, воно не зникало з ужитку людей, лише перевтілювалось у різні речі.
Золоті вироби, виявлені під час розкопок найдавніших людських поселень епохи неоліту в горах Франції, в кельтських могильниках, в давніх похованнях на терені України, додинастичних пам'ятниках Єгипту, серед найдавніших культурних шарів в Індії і Китаї. Рафінування золота і відокремлення його від срібла почалося у 2-й половині ІІ-го тисячоліття до н. е.
Сучасні дані пов'язують початок використання золота з VI тисячоліттям до н. е. Краса й рідкісність цього металу сприяли створенню дорогоцінних виробів мистецтва, що стали знаковими символами багатства давніх володарів країн Месопотамії, Кавказу, Єгипту. Уже в стародавньому світі золото виконувало функцію скарбу (накопичення й збереження вартості праці), причому з кінця IV тисячоліття до н. е. в Єгипті його використовують як платіжний засіб. За царювання фараона першої династії Менеса виникла практика таврування зливків, що давало гарантію ваги й проби.