Фактор |
Механизм влияния на мировое хозяйство |
Примеры |
Природно-ресурсный |
На размещение туризм влияют природно-реакционные ресурсы |
Металлургия, химия |
Трудовых ресурсов |
Размещение хозяйств мног. произ. явл. трудоёмкие |
Химические волокна, красители |
Наукоёмкости |
Относится к новейшим отраслям |
Водственные технологии |
Экологический |
Приобрел. особ. нельзя нарастить производ. из-за ухудшения |
Энергетика, химическая промышленность |
Транспортный |
Транспортных связей всего было неотъемлемой усл. разв. |
Важно для всех |
Храбрая кошка
ЖИла была 1 кошка ееё звали Муся ей было 3 годика она бегала по двору и любила играть с мышками но как то один раз мальчишка по имени Иван хотел выкинуть эту кошку со двора (ну типо выгнать)
и она спряталась в подвал тем временем иван искал кошку искал искал искал а кошка хитрая в подвале сидит ждет пока Ваня уйдёт ну и когда Иван ушел она вылезла на ружу и ходила дальше ходила она ходила как вдруг кто то замяукал в сарае она сначала боялась к ниму подойти и потом решилась что подойдёт она осторожно туда заглянула и там она увидела маленького котёнка кошка сначала подумала а чей-то это котёнок? Потом она подошла к коту и взяла её зашкирку и понесла в подвал уже было темно и кошка с котёнком уже уснули. На следушее утро кошка взяла котёнка и пошла искать новое местечко по городу и тут она увидела объявление то-что пропал котёнок не большой и она сразу побежал к той улице где было написано Мажайвское 12 она туда прибежала и увидела там девочку на скамье которая плачет она подошла к девочке и отдала кота и девочка как зарадыволась и забрала себе и кошку
С тех пор они жили долго и счастливо
Я украинец не судите строго)
Ісаак Ілліч Левітан (18 (30 серпня) 1860, Кібартай, Волковиський повіт, Сувальська губернія, Російська імперія (нині Литва) — 22 липня (4 серпня) 1900, Москва) — російський художник єврейського поход
Життєпис
Народився 18 серпня (30 серпня за новим стилем) 1860 в містечку Кібартай (нині Литва) поблизу станції Вержболово в інтелігентній єврейській родині. Дід майбутнього художника був рабином. Батько Ілля Абрамович, продовжуючи сімейну традицію, теж готувався стати рабином, але вибрав світську службу: служив на залізниці — перекладачем, контролером, касиром, був учителем іноземних мов. Він переїхав до Москви, сподіваючись, що там діти (їх було четверо) отримають гіднішу освіту. Це трапилося в 1870. У Москві Ілля Абрамович перебивався копійчаними уроками, але при цьому з увагою ставився до душевних устремлінь підлітків і не заперечував, коли спочатку старший син, Адольф (Авель), а потім і молодший, Ісаак, захотіли навчатися живопису. Так брати опинилися в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества. Ісаак вступив до училища зовсім юним — в 1873.
З цього часу ми можемо простежити його життя досить докладно — завдяки численним спогадам про нього. Про дитинство ж художника, взагалі кажучи, відомо небагато — він не любив згадувати про нього, а листи, з яких ми могли б почерпнути докладніші відомості, були знищені з волі Левітана після його смерті.
Тим часом жив він у ті роки дуже важко. У 1875 померла його мати, а двома роками пізніше — батько. Левітан залишився без засобів до існування. Йому ніде було прихилити голову, він в буквальному розумінні слова голодував. В училищі його звільнили від плати за навчання, постачали фарбами та іншими художнім приладдям. Деякий просвіт намітився в 1879 році, коли Рада училища призначила Левітану стипендію генерал-губернатора Москви, а П. Третьяков за сто рублів купив його картину «Осінній день. Сокольники». Втім, саме в цей час вибухнуло інше нещастя — після соловйовського замаху на Олександра II усіх євреїв виселили з Москви. Митець жив під Москвою, а на заняття їздив на «чавунці». Ця історія, до речі, повторилася в 1892 році, коли зі столиці вигнали вже