Усі великі планети Сонячної системи мають атмосферу, виняток становлять Меркурій і Плутон, у яких виявлені лише незначні «сліди» розрідженої атмосфери.
Атмосфера (з грецьк. atmos — пара та sphaira — куля, оболонка)— повітряна (газова) оболонка Землі , що захищає нашу планету від перегріву сонячним промінням удень і від переохолодження вночі; у ній згорають метеорити, що падають із космосу, не завдаючи шкоди живим організмам на Землі; хімічний склад забезпечує життя (найважливішими для життя є кисень і вуглекислий газ, озоновий шар захищає від радіації).
У нижньому шарі атмосфери міститься 78 % азоту, 21 % кисню, інші гази становлять менше 1 %, з них 0.03 % — вуглекислий газ. Найважливішим для життя є кисень (забезпечує дихання, підтримує горіння й бере участь в окисненні органічних решток); вуглекислий газ (використовують рослини в процесі фотосинтезу). У повітрі містяться також різноманітні домішки — водяна пара, частинки диму, сажі, пилу, пилок рослин і мікроорганізми.
Товщина атмосфери невеликого розміру порівняно із товщиною Землі, разом із Землею здійснює добове обертання навколо земної осі, а також річний рух по навколосонячній орбіті.
Температура нижніх шарів атмосферного повітря залежить від температури поверхні, над якою воно перебуває, температура нагрівання поверхні залежить від кута падіння сонячних променів (сонячне проміння, проходячи крізь прозоре повітря, спочатку нагріває земну поверхню, вже від неї прогрівається повітря).
Кут падіння залежить від добового положення Землі (уранці й увечері Сонце освітлює земну поверхню під гострим кутом, і тому сонячні промені ніби ковзають по земній поверхні, майже не нагріваючи її, у полудень кут падіння сонячних променів збільшується, і поверхня прогрівається сильніше; тому протягом доби температура значно змінюється: найнижча температура спостерігається вранці перед сходом Сонця, а найвища — після полудня).
Кут падіння сонячних променів залежить від географічної широти місцевості (найсильніше прогрівається територія на екваторі, оскільки кут падіння сонячних променів протягом року наближається до 90°, а до полюсів він зменшується, тому ці райони є найхолоднішими).
Атмосфера (з грецьк. atmos — пара та sphaira — куля, оболонка)— повітряна (газова) оболонка Землі , що захищає нашу планету від перегріву сонячним промінням удень і від переохолодження вночі; у ній згорають метеорити, що падають із космосу, не завдаючи шкоди живим організмам на Землі; хімічний склад забезпечує життя (найважливішими для життя є кисень і вуглекислий газ, озоновий шар захищає від радіації).
У нижньому шарі атмосфери міститься 78 % азоту, 21 % кисню, інші гази становлять менше 1 %, з них 0.03 % — вуглекислий газ. Найважливішим для життя є кисень (забезпечує дихання, підтримує горіння й бере участь в окисненні органічних решток); вуглекислий газ (використовують рослини в процесі фотосинтезу). У повітрі містяться також різноманітні домішки — водяна пара, частинки диму, сажі, пилу, пилок рослин і мікроорганізми.
Товщина атмосфери невеликого розміру порівняно із товщиною Землі, разом із Землею здійснює добове обертання навколо земної осі, а також річний рух по навколосонячній орбіті.