Відповідь:
Літературний багаж. Пригадайте, що таке міф. Які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову Всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? Пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
Однією з найдавніших священних книг людства є Веди. Ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії Давньої Індії. А створили її нащадки племен, що вторглися до Індії приблизно в середині II тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
Написано Веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. Тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
Згідно з віруваннями індуїстів, Веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. Згодом їх було записано. На думку дослідників, укладання Вед відбувалося протягом XVI-V ст. до н.е. Однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують XI ст.
До Вед входять чотири збірки (сам-хіти): «Рігведа» - збірка гімнів; «Самаведа» - збірка пісень; <Яджурведа» - збірка жертовних формул, описів ритуалів; «Атхарваведа» — збірка магічних формул і заклинань.
Усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що до уникнути біди, хвороби, смерті. У цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
Пояснення:
Dunyoda shaharlar ko‘p, biri-biridan ziyoda. Biroq shunday shaharlar borki, ular faqat o‘zigagina xos ko‘rku tarovati, noyob xususiyatlari bilan e’tiborni tortadi. O‘zbekistonimiz poytaxti bo‘lmish Toshkent — ana shunday betakror shahar. To‘g‘ri, har kimning ona Vatani o‘ziga aziz va qadrli. Lekin xuddi Toshkentdagidek tarix va bugunni o‘zida namoyon etgan shaharni topish qiyin.
Dunyoning istalgan burchagiga boring, binolari osmonga bo‘y cho‘zgan nomdor shaharlar ko‘chalarini aylaning, Toshkentdagidek ajib bir osudalik va mehrni, bag‘rikenglikni his etish qiyin. Shundanmi, Toshkentga bir kelgan odam yana kelishni niyat qiladi.
Odamzod ham, hatto qushlar ham tinch joyga, yaxshilik ko‘rgan joyiga intiladi. Toshkentga laylaklar qaytgani ham shundan aslida. Xastimom minoralari uzra ular qanot qoqadi. Mustaqillik maydonidagi Ezgulik arkasida Laylak va turnalar, «O‘zbekiston» xalqaro anjumanlar saroyi gumbazi uzra yana turnalar...
Vaqt o‘tgan sayin odamlar ham, hayot ham, shaharlar ham o‘zgarib boraveradi. Bugungi Toshkent kechagi Toshkent emas. Ko‘kchadan — Qo‘yliqqacha, Yunusoboddan — Do‘mbrobodgacha kezib chiqqan odam mustaqillik yillarida amalga oshirilgan bunyodkorliklarni xotirasiga sig‘dirolmaydi.
Mustaqillik yillarida Prezidentimiz Islom Karimov rahbarligida olib borilgan beqiyos ishlar tufayli poytaxtimiz qiyofasi tamoman o‘zgardi.
Bugungi keng va ravon ko‘chalar ilgari qanday ahvolda edi? Hozirgi muhtasham binolar o‘rnida nimalar bor edi?.. Poytaxtimiz markazida, Amir Temur xiyobonining kunchiqar tomonida qad rostlagan «O‘zbekiston» xalqaro anjumanlar saroyini olib ko‘raylik. Erta tongda quyosh go‘yoki shu bino uzra shaharga nur taratib turgandek bo‘ladi. Tunda esa shahar bag‘ri — go‘yo yulduzlar charaqlagan osmon. Bu bino to‘lin oy misol shaharni yoritib turadi.
Bundan atigi bir-ikki yil ilgari Alisher Navoiy shoh ko‘chasining Abay ko‘chasi bilan kesishgan chorrahasidan Xadra maydoni tomon yursangiz, chap tomonda nimalarni ko‘rar edingiz? Buni hamma biladi. O‘sha savdo do‘konchalari o‘rnida bugun zamonaviy, muhtasham, me’moriy jihatdan o‘ziga xos turar-joylar bunyod etildi. Uning yonidan o‘tgan har bir hamyurtimiz ko‘ksi beixtiyor faxr-iftixor tuyg‘usiga to‘ladi.
Shu o‘rinda aytib o‘tish kerakki, mustabidlik davrida ham Toshkent poytaxt sifatida tilga olinardi. Aslida esa respublika boshqaruv idoralari joylashgan markaz edi, xolos. U hech qanday vakolatga, maqomga ega emasdi.
Bugun Toshkent — haqiqiy ma’noda O‘zbekiston Respublikasining poytaxti. Bugun bu yerda oltmishdan ortiq elchixona hamda xalqaro tashkilotlar vakolatxonalari joylashgan.
Toshkent xalqaro aeroportidan dunyoning 40 dan ziyod shahriga «O‘zbekiston havo yo‘llari» samolyotlari parvoz qilmoqda. Mamlakat kelajagi, taqdiri bilan bog‘liq qonunlar, qarorlar Toshkentda qabul qilinmoqda...
Birlashgan Millatlar Tashkiloti Toshkentni «Tinchlik elchisi» sharafli nomiga munosib ko‘rgani, «Toshkent — islom madaniyati poytaxti» deb e’lon qilingani zamirida ham olam-olam ma’no bor.