Сьогодні – останній день зими. Хоча сніг на вулицях та подвір’ях ще лежить, хоча стовпчик термометру ще не піднімається вище нуля – завтра вже березень, а березень це вже фактично весна. Сніг стане, сонце вигляне з-за хмар, надворі потеплішає. Саме тоді час пакувати валізи і вирушати в подорож до Жовківщини. Бо Жовківщина – це не тільки „симфонія в каменю” з церков, костелів, монастирів чи кам’яниць. Це і мальовничі Розточанські пагорби, і гостинні букові-грабові ліси, і невеличкі ставки в соснових перелісках. Щомісяця наші мальовничі краї являються перед своїми мешканцями в новому обличчі. Тому пакуйте валізи і їдьте до нас у гості – а належну зустріч ми забезпечимо!
Имущественное положение человека с его сословной принадлежностью не всегда совпадало. Примером может быть третье сословие. В него входили крестьяне, простые горожане (ремесленники, наёмные работники, подёнщики), являвшиеся бедными слоями общества, а также к этому сословию относились предприниматели, банкиры, судовладельцы, купцы, хозяева мануфактур, чиновники, юристы, среди них было очень много богатых людей. Основным противоречием было то, что первые два сословия(духовенство и дворянство) не платили налоги и имели много прав, а третье сословие налоги платило и при этом фактически не имело никаких прав. Также противоречием было то, что крестьяне не имели собственности на землю, земля принадлежала сеньорам.
