Народные традиции и обычаи представляют собой уникальную связь, эдакий «мост времен», связывающий далеко с настоящим. Некоторые из них уходят своими корнями в языческое русского народа, еще до крещения Руси, понемногу их сакральное значение было утеряно и позабыто, но основные моменты сохранились и соблюдаются до сих пор. В селах и поселках русские традиции и обычаи чтят и помнят в большей степени, чем в городах, что связано с более обособленным образом жизни городских жителей.
Большое количество обрядов и традиций связано с семейной жизнью (это и сватовство, и свадебные торжества, и крещенье детей). Проведение старинных обрядов и ритуалов гарантировало в будущем успешную и счастливую жизнь, здоровье потомков и общее благополучие семьи
Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**
Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)
Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)
До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)
Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)
Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)
На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)
Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)
На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)
Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)
Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)