Численні витвори пластики, що побутували в містах Олівії, на початках були переважно роботами приїжджих грецьких майстрів або готовими скульптурами, привезеними із материкової Греції, які іноді належали до творів відомих майстрів грецької античної класики. Прикладом можуть бути написи на постаментах для статуй Ольвії та Херсонеса, де згадуються прізвища Праксителя, Поліклета, Стратоніда — видатних афінських скульпторів V ст. до н.е.
Скульптуру античних причорноморських міст можна поділити на два види: твори високопрофесійно'і пластики, авторами якої були або приїжджі майстри, або їхні талановиті учні, вихідці з місцевих в населення, котрі своїм рівнем не поступались приїжджим; твори самодіяльних скульпторів чи ремісників, котрим властиві особливі стилеві прикмети, оригінальні стилеві й ідейно-сюжетні вирішення пластичних образів. Окрему групу, мабуть нечисленну, становитимуть привозні скульптури.
З відомих творів класичного періоду збереглась виконана в дусі афінської школи Праксителя мармурова статуя юного Діоніса із Пантікапею.
Більшість пам'яток пластики античного періоду, які збереглись на наших землях, становлять майже виключно археологічні знахідки. З-поміж них — мармурова стела (зображення двох воїнів у корінфських шоломах), надгробний рельєф із оголеною фігурою античного воїна, фрагментарно збережений унікальний твір — частина архітектурного фриза, виконаного з кримського вапняку. Фриз зображає битву скіфів з амазонками (IV—III ст. до н.е.).
У полісах Північного Причорномор'я поширився у пластиці жанр скульптурного портрета, зокрема в містах Боспорського царства, оскільки в Ольвії та Херсонесі скульптурні портрети трапляються рідше.
Високий мистецький рівень характерний для портрета понтійського царя Мітридата VI Евпатора із Пантікапея II—І ст. до н.е.
Збереглось бронзове погруддя внучки царя Мітридата Динамії (І ст. до н.е.) у гостроконечній шапочці, прикрашеній срібними зірками.
Мораль (выражена в словах Соловья):
«...А вы, друзья, как ни садитесь,
Все в музыканты не годитесь».
Аллегорический смысл этой басни в том, что никакие внеш-ние изменения не помогут человеку, если у него нет способно-стей, таланта и умения.
«Лебедь, Щука и Рак».
Мораль:
Когда в товарищах согласья нет,
На лад их дело не пойдет,
И выйдет из него не дело, только мука.
Аллегорический смысл: общее дело можно сделать, только объединив совместные усилия.
«Две бочки».
Мораль:
Кто про свои дела кричит всем без умолку,
В том, верно, мало толку;
Кто дёлов истинно, — тих часто на словах.
Великий человек лишь громок на делах,
И думает свою он крепко думу Без шуму.
Аллегорический смысл басни в том, чтобы показать различие между трудолюбивым человеком, который молча делает свое дело, и пустым, бесполезным человеком, который громко шумит о . своих якобы делах.