Ну ты сам поидее должен написать как ты им помагаешь
Объяснение:
или не помагаешь
ПОРІВНЯННЯ ПЕЧОРІНА, ОНЄГІНА І БАЙРОНІЧНОГО ГЕРОЯ Порівняння Печоріна, Онєгіна і байронічного героя Євгеній Онєгін Пушкіна живе типовим для «золотої молоді» того часу життям: бали, ресторани, прогулянки Невським проспектом, відвідування театрів. Він виділяється із загальної маси аристократичної молоді. Автор підкреслює його «мріям відданість, дивність і різкий, холодний розум», честь, благородство душі. Онєгін не розчарувався у життя та інтересах світського товариства, йому імпонує політична та соціальна ситуація в Росії. Лермонтовський Печорін спочатку прагне світських задоволень, потім розчаровується в них, робить спробу зайнятися наукою, читати книги та байдужіє до всього. Герцен назвав Печоріна «молодшим братом Онєгіна». Печорін — це «Онєгін нашого часу, герой нашого часу»,— так сказав про нього Бєлінський. «Онєгін нудьгує, Печорін глибоко страждає.» Стан Печоріна є трагічнішим, він за натурою більш талановитий і чуттєвий. Це — сильна і вольова особистість, яка прагне діяльності. Та попри обдарованість і багатство духовних сил він, за його власним визнанням,— «моральний каліка». Його характер та поведінка сповнені протиріч. Протиріччя Печоріна, за визначенням Лермонтова,— «хвороба» покоління того часу. Печорін говорить: «Ціле моє життя було тільки ланцюгом сумних і невдалих протиріч серцю або розуму». З одного боку, Печорін — скептик, розчарована людина, з іншого,— у ньому є велике прагнення життя та діяльності. У ньому здоровий глузд бореться з почуттями, розумом і серцем. Свою увагу до жінок Печорін пояснює потребою честолюбства, але ми бачимо, що він здатний на глибоке кохання. За Онєгіним ми помічали те саме. Мета та сенс життя для Онєгіна мали свій філософський інтерес, але не стали основним питанням, як для Печоріна. Хто винен у тому, що Печорін перетворився в «розумну непотрібність», у «зайву людину»? Сам герой на запитання відповідає так: «У мені душа зіпсована світом», тобто світським товариством, у якому він жив і від якого утекти не зміг. «Моя безбарвна молодість протекла в боротьбі із собою та світом: кращі мої почуття, боячись насмішок, я ховав у глибині серця: вони там і померли.»У 20-ті роки ХІХ ст., роки Онєгіна, із дворянського вийшли декабристи. А Печорін — людина 30-х років, типовий герой свого часу.
Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**
Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)
Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)
До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)
Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)
Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)
На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)
Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)
На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)
Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)
Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)
ответ:Я своим родителям в уборке, готовке и в каких-либо домашних делах. Тружусь для того что бы родителям, сделать им приятное.
2. Для меня учёба это большой труд, с которым я всё же справляюсь. Иногда это бывает легко, а иногда очень сложно. Главное - это не набирать долги, ведь именно обычно из-за них учёба идёт труднее всего
Объяснение: