ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.
Ілля Муромець вирішив йти до столиці короткою дорогою, однак перед цим його попередили, що, мовляв, це згубне місце, краще там не ходити. А гинули там люди і тварини через Солов'я-розбійника, який свистом своїм губив і живих істот і природу. Коли Ілля під'їхав до Солов'я, розбійник став свистіти, чому кінь богатиря став запинатися.
Через якийсь час, Муромець переміг лиходія і підв'язав його до стремена. Звідти він повіз його в стольний Київ град.
Объяснение:
Илья Муромец решил идти в столицу короткой дорогой, однако перед этим его предупредили, что, мол, это гиблое место, лучше там не ходить. А гибли там люди и животные из-за Соловья-разбойника, который свистом своим губил и живых существ и природу. Когда Илья подъехал к Соловью, разбойник стал свистеть, отчего конь богатыря стал запинаться.
Спустя какое-то время, Муромец победил злодея и подвязал его к стремени. Оттуда он повез его в стольный Киев град.