Родина у нас одна и каждый любит ее по-своему, но все же, нет такого человека, который не любил отчизну. Когда я слышу слово Родина, я сразу вспоминаю море, красоты природы, любовь своих родителей, уважение окружающих друг к другу. Это можно перечислять долго, но все же Родина у всех своя. Мы любим свою Родину не за то, что она велика, а за то, что она наша. Ведь на Родине ты чувствуешь себя свободней. Любовь к Родине - это достоинство каждого человека. Я думаю, что люди должны драться за свою отчизну из-за всех сил, даже если эти силы не равны. Любить Родину нужно так же, как и свою семью. Прежде всего, мы обязаны Родине, так как и своим друзьям - правдой. Родина, как мама, ее нужно любить с рождения и защищать.
Объяснение:
Відповідь:
Люблю книги, які зацікавлюють з перших сторінок. На щастя, у руки потрапила саме така. Як ви можете бачити із заголовку, мова піде про творіння Рея Бредбері — “451 градус за Фаренгейтом”.
Зеркало. Одне просте слово, яким би я описав цю книгу. Так, це антиутопія і у ній все гіперболізовано, але це нічого не змінює. Вона відображає сьогодення і цей факт просто жахає. Письменник, мабуть, навіть не здогадувався, наскільки точним виявиться опис нашої з вами дійсності. Світ, у якому люди більше не бажають думати, міркувати, не хочуть нервуватись через будь-що, а лише прагнуть яскравих вражень та емоцій, які замінять усе. На мою думку, чудова алюзія на сучасну епоху Інтернету, коли екрани моніторів здаються набагато привабливішими, аніж живе спілкування. Звісно, книга насичена філософськими роздумами про культуру та суспільство, минуле та майбутнє людства в цілому.