Хоча б по декілька питать 18. Соціальні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
19. Людина як біосоціальна система.
20. Соціальний статус і соціальна роль.
21. Соціальна мобільність.
22. Особистість як предмет вивчення медичної соціології.
23. Поняття “соціалізація”.
24. Механізми соціалізації особистості.
25. Основні етапи процесу соціалізації.
26. Економічне життя. Функції економіки.
27. Економічні моделі організації системи охорони здоров’я.
28. Праця як соціальний процес.
29. Проблеми пошуку шляхів підвищення продуктивності праці в соціології.
30. Трудовий колектив. Функції трудового колективу.
31. Структура трудового колективу.
32. Соціально-психологічний клімат трудового колективу.
33. Конфлікт у трудовому колективі та шляхи його розв’язання.
34. Політична сфера суспільного життя.
35. Поняття про владу.
36. Політичний режим.
37. Механізми, що забезпечують функціонування демократичного суспільства.
38. Політична система суспільства.
39. Політична система України.
40. Поняття про “етнос” та “націю”.
41. Національно-етнічні процеси і відносини.
42. Національне питання та націоналізм як соціальне явище.
43. Релігія: структура, функції, класифікація.
44. Релігійні процеси в Україні.
45. Взаємозв’язок релігії і медицини як соціальних інститутів.
46. Сім’я як специфічна мала соціальна група і як важливий соціальний інститут.
47. Поняття про шлюб. Історичні форми шлюбу.
48. Класифікація сім’ї.
49. Сучасні тенденції розвитку шлюбних та сімейних відносин.
50. Умови життя сім’ї та вплив їх на стан здоров’я людини.
51. Проблема гендерної рівності в суспільстві та зокрема , у галузі охорони здоров’я.
52. Демографічні процеси.
53. Роль медицини у забезпеченні відтворення населення та плануванні сім’ї.
54. Предмет соціології медицини.
55. Медицина як професія.
56. Соціальні відносини в медичній галузі.
57. Порівняльний аналіз систем охорони здоров’я.
58. Тенденції розвитку системи охорони здоров’я в Україні.
Уровень развития материальной культуры человеческого общества в первую очередь определяется созданием и использованием источников энергии.
Почти вся энергия в настоящее время вырабатывается электрическими машинами. Для передачи и распределения электроэнергии требуются трансформаторы и автотрансформаторы. Кроме того, две трети электроэнергии, выработанной на электростанциях, преобразуется различными электроприводами в механическую энергию. Этот процесс можно представить в виде структурной схемы
(рис.1.1).
ГГ или ТГ Тр 1 Тр 2 Потребитель
ЛЭП
Рис. 1.1 Структурная схема производства и потребления энергии
Здесь ГГ и ТГ – гидрогенератор или турбогенератор, преобразующий механическую энергию падающей воды или расширяющегося пара в электрическую энергию.
Тр1 – трансформаторы, повышающие 3-фазное напряжение до сотен тысяч вольт.
ЛЭП – 3-фазная линия электропередачи, высоковольтная. Генераторы
переменного тока вырабатывают электрическую энергию при напряжении
6-20 кВ. Передавать же энергию на дальние расстояния выгодно при больших
напряжениях для того, чтобы уменьшить величину тока в ЛЭП и,
следовательно, мощность потерь в линии, которая пропорциональна квадрату
тока: