объяснение:
арабсько-хозарські війни були епізодом довгої боротьби між кочуючими на північ від кавказу різними і розташованими на південь від нього цивілізованими державами, коріння яких сягають глибокої давнини. головними шляхами вторгнень номадів були дар'яльська ущелина і каспійська брама, а тому розташовані південніше держави здавна прагнули їх контролювати. саме тому шахи держави сасанідів проявляли до них великий інтерес і розгорнули в v–vi століттях грандіозне фортифікаційне будівництво в дербенті[6][7], що став в майбутньому одним з ключових місць зіткнень хозар і арабів[1]. у цей час були зведені такі споруди, як дербентський мур і фортеця нарин-кала. варто відзначити, що в середньовіччі виникла легенда, згідно з якою всі ці укріплення звів олександр македонський, заточивши тим самим міфічні племена гог і магог[8]. саме завдяки цій легенді каспийска брама отримала свою другу назву — александрова брама. крім того, ранньосередньовічні автори асоціювали гог і магог з хозарами, які прийшли на зміну скіфам і гунам][9].
після того, як арабський халіфат підкорив державу сасанідів, араби успадкували проблему захисту своїх північних рубежів від номадів. проте на відміну від персів, які посіли глуху оборону, араби, слідуючи мусульманській концепції про поділ світу на дар аль-іслам («простір ісламу») і дар аль-харб («простір війни»), вважали своїм обов'язком ісламізувати племена номадів і включити їх землі до складу своєї держави[10]. тому східна частина кавказу (сучасні дагестан , азербайджан і іранський азербайджан) стала ареною регулярних військових дій між хозарами і арабами. головними цілями арабських військ були міста дербент, беленджер і семендер . через це хозарам довелося перенести свою столицю з семендер в більш віддалений і безпечний ітиль[11].
крім того, арабсько-хозарські війни були деякою мірою пов'язані з арабсько-візантійською боротьбою за східну частину анатолії, яка ічно примикає до кавказу. візантійські імператори розуміли, що хозарський каганат може бути для них дуже цінним союзником проти мусульман і прагнули зміцнити відносини з ним. тому у 705 році імператор юстиніан ii взяв у дружини хозарську принцесу[12][13]. можливість хозар і візантійців взаємодіяти через територію вірменії представляла для халіфату серйозну небезпеку, особливо враховуючи відносну близькість вірменії до сирії, в якій розташовувалася столиця омейядів — . тому деякі візантісти, зокрема, дмитро оболенський, називають головною причиною арабсько-хозарських війн прагнення мусульман позбавити візантію сильного союзника в особі хозарії[14]. проте ймовірніше, що самі візантійці спонукали хозар атакувати халіфат, прагнучи зменшити зростаючу напругу у своїх східних кордонів[15]. трохи пізніше, в 733 році, інший візантійський імператор, лев iii ісавр, заради зміцнення хозаро-візантійського союзу одружив свого сина і спадкоємця костянтина на хозарській принцесі чичак[16][17].
також як додатковий привід для конфліктів було висунуто припущення, що араби прагнули з їх взяти під свій контроль північну гілку великого шовкового шляху. однак історик джеральд мако оскаржує цю твердження, вказуючи, що затухання арабо-хозарських конфліктів відноситься якраз до часу найвищого розквіту шовкового шляху, тобто до другої половини viii століття[18].
Объяснение:
Подготовка материала для мозаики Если используется природный или бросовый материал (песок, камни, ракушка, битое стекло и керамика, пластиковые крышки и пр.), то его нужно рассортировать по цвету. Для изготовления мозаики своими руками из кафельного или стеклянного боя кусочки нужно наколоть на фрагменты удобной формы и размера. Колоть плитку или стекло нужно с применением специального инструмента — закольника. Это острый металлический клин. На него кладут плоский кусок керамики или стекла, ударом молоточка откалывают полоску, которую затем делят на квадратики. При отсутствии закольника для небольших масштабов работы можно использовать слесарные кусачки. Для изготовления мозаичных элементов в домашних условиях можно использовать 2 техники: Сделать раствор из столярного порошкового клея для растворения в холодной жидкости (1 часть), воды (4 части), добавить в него 6 частей строительного алебастра и пигмент, тщательно вымешать и залить в резиновые или силиконовые формочки (квадраты 2х2 см). Через 2 дня готовые детали можно достать из форм и использовать для набора. Материал для мозаики легко сделать из магазинного эпоксидного клея (ЭДП), приготовив его по инструкции и смешав с порошковым пигментом. Заливают его в такие же формы. Застывание смолы может потребовать больше времени, чем указано в инструкции, и зависит от размера и толщины элементов. Можно сделать мозаику из осколков фарфоровой посуды. Иногда в нее включают крупные части (носики чайников, ручки чашек и пр.). <> 1234 Какую поверхность брать в качестве основы? Отделать мозаикой можно практически любые поверхности. Лучше всего если материал основы и клеевой состав для мозаики будут соответствовать друг другу по свойствам температурного расширения (например, керамика, плиточный клей и бетонная основа). Но нередко мозаикой на цементном связующем оформляют столешницы или другие деревянные поверхности. Проще всего клеить мозаику на плоскую и ровную поверхность. Но и на криволинейных изделиях такой декор выглядит красиво. Сделать его можно на любом предмете сложной формы, только придется выбирать более мелкие фрагменты. Начинающим нужно осваивать простые техники составления набора: прямым и насыпным на ровной поверхности. По мере приобретения навыков можно выполнять обратный набор и отделку криволинейных поверхностей. <> 1234 Создаем неповторимый узор Разработка орнамента — творческий процесс, который не подчиняется никаким нормативам. Выложить мозаикой можно любой рисунок, который понравился мастеру. Если это мелкое изображение, увеличить его можно с проектора или вручную. Для последнего нужно разбить исходный рисунок на квадраты, затем сделать сетку из увеличенных фрагментов и перерисовывать содержимое каждого квадратика в увеличенном до нужных размеров виде. Если у человека имеются художественные навыки, то нарисовать любой узор или картинку для панно он сумеет самостоятельно. Также картинку можно увеличить и распечатать при компьютерной техники. Рисуем эскиз Эскизом называют изображение предмета таким, как он будет выглядеть в готовом виде. Эскиз мозаичного панно нужно выполнить в цвете. Это ориентироваться при составлении набора и дает возможность заранее оценить, как будут выглядеть цвета в интерьере. Эскиз удобнее всего рисовать в натуральную величину, так будет понятнее, где нужны мелкие элементы. Для геометрического узора эскиз можно составить в виде схемы для вязания или вышивки крестом. По такой схеме удобно подсчитывать количество мелких квадратиков-пикселов, из которых чаще всего делают мозаики. Укладка мозаики Керамическую, стеклянную или каменную мозаичную картину можно выполнить методом прямого набора. При этом укладка мозаики своими руками производится в такой последовательности: Подготовить основу: бетонную выровнять, на деревянную нанести плиточный клей (Юнис или др.) и разгладить его. Толщина клеевой основы — 0,5-1 см. Если оформляется столешница, по краю ее предварительно набивают обечайку из тонкой фанеры.
Відлік довготи починають від нульового, або початкового, меридіана. Він ділить земну кулю на дві півкулі – Західну і Східну. На глобусі меридіан, протилежний нульовому (00), має довготу 1800. Отже, довгота може змінюватися від 00 до 1800 в обох півкулях.