Написал сегодня дпа - думаю на 9, но есть в черновиках я писал и ответ [-2, +), а в самом бланке ответов просто -2 . теперь переживаю, что ответ не засчитают ( хоть в черновиках записан в двух вариантах ответ.)
Творчість видатного українського поета Т. Г. Шевченка є справжньою перлиною української культури, найвидатнішим надбанням і гордістю нашого народу. Від козачка, яким у дитинстві Шевченко служив у пана Енгельгарда до одного з кращих учнів Петербурзької Академії мистецтв, від зовсім неграмотного кріпака до автора неперевершеного «Кобзаря» пройшов свій складний творчий шлях цей самобутній поет і художник.Майже усі твори видатного поета пронизані мотивами протесту проти насильства, прагнення до волі, неприйняття кріпосного права та національної гідності. Ці мотиви були зумовлені життєвими обставинами поета, який після того, як у 1838 році став вільною людиною, у 1846 році вступив до Кирило-Мефодіївського товариства, яке головною своєю метою вважало боротьбу демократичними методами за права українського народу, за надання йому свободи і незалежності, за рідну мову і культуру, які у той час пригнічувалися можновладцями.Значне місце у творчості Т.Г. Шевченка посідає поезія, яка за проблематикою, змістом і мистецькою вартістю стала важливою часткою поетичного надбання нашого народу. Це твори, в яких переважає історична тема. Серед них багато історичних поем і віршів, сюжети яких яскраво відображують ті чи інші реальні події історичного минулого нашої рідної землі, або героями яких є відомі історичні і державні діячі. Це «Тарасова ніч», «Гамалія», «Іван Підкова», «Гайдамаки», «Чигирине, Чигирине», «Єретик» та багато інших творів. Наприклад, у поемі «Іван Підкова» Т. Г. Шевченко вдалося відтворити у романтичних образах героїв протистояння українського народу з султанською Туреччиною, що намагалася загарбати українські землі. Поет уславлює сміливість і мужність запорожців, які багато років не тільки боронили свою вітчизну, а й визволяли полонених українців з турецької неволі.
Константин Паустовский "Телеграмма" Настя,героиня рассказа,живёт и работает в Ленинграде.Её мама-одинокая ,немощная старушка,страдает от одиночества в глухой деревне,пишет письмо дочери,с приехать,навестить её напоследок.Настя не находит времени,её дела ей кажутся важнее,чем забота о матери.Время идёт,Настя занята заботой о других людях.Приходит телеграмма,что её мама при смерти.Настя опоздала,мама умерла,так и не простившись с ней.Насте остаётся жить с чувством вины,что её не было рядом с родным человеком,очень нуждающимся в ней,чужие люди оказались важнее. Анатолий Алексин "Безумная Евдокия" Оленька,любимая и единственная дочь у родителей.Очень талантливая,умная,но абсолютно эгоистичная по отношению ко всем окружающим её людям,включая своих родителей.Её мать и отец ,потакая всем прихотям дочери,вырастили избалованную эгоистку,считающую себя уникальной и неповторимой.Оправдание любых поступков дочери,осуждение "несправедливого",со слов Ольги,отношения к своей дочери всех , приводит к трагедии.Мать Ольги-Надежда,теряет рассудок,а отец только после этого понимает,насколько они с матерью были слепы и глухи,вырастив исключительную эгоистку.
