Байрон показує нам Мазепу вже літнім чоловіком, який, утікаючи з України разом із шведським королем, на одному з привалів розповідає історію свого кохання часів юності. З початком оповіді історичні події відступають у поемі на другий план і читач поринає у світ романтики. Романтичними є і безмежна любов юного Мазепи до прекрасної Терези (це почуття гетьман проніс через усе життя і вже літнім пам'ятає той шал, який охоплював його багато років тому), і відмова коритися обставинам, прагнення боротися навіть тоді, коли відсутні будь-які надії на порятунок, і всепоглинаюча пристрасть помсти.
Особливої уваги заслуговує образ коня, який у романтичній традиції часто виступає символом долі. З оповіді гетьмана ми дізнаємося, що дикий кінь приніс його в Україну, і в цьому криється якийсь фатум, визначеність долі юного пажа, якого врятували козаки. Але так само відомо з поеми, що Мазепа втікає з України разом із Карлом XII, його кінь при ньому... Але чи так само прихильна доля до гетьман
ответ:
нет не имеешь право получить золотую медаль.