1. Стадія протозорі та головної послідовності. Як показують дослідження, в міжзоряному середовищі є протяжні газово-пилові комплекси з масами в тисячі й десятки тисяч мас Сонця, розмірами 10-100 пк (30-300 св. р.) і температурою кілька десятків кельвінів. Такі комплекси гравітаційно нестійкі і з часом дробляться на окремі фрагменти. Саме з таких фрагментів внаслідок гравітаційного стиснення утворюються протозорі.
2. Відхід зорі від головної послідовності. Після вигорання водню в центрі зорі навколо гелієвого ядра утворюється тонкий сферичний енерговиділяючий шар. Він поділяє зорю на дві зони – вигоріле ядро і зовнішню оболонку. Фізичні процеси у двох зонах зорі розгортаються по-різному.
У міру вичерпання водню цей щораз далі відсувається від центральної зони, збільшуючи розміри і масу ядра.
1) 3 1/2 + 5 2/7 = 3 7/14 + 5 4/14 = 8 11/14
2) 4 2/5 + 9 3/10 = 4 4/10 + 9 3/10 = 7 7/10
3) 2 7/9 + 4 5/6 = 2 14/18 + 4 15/18 = 6 24/18 = 6 4/3 =7 1/3
4) 8 3/10 + 21 7/8 = 5 12/40 + 21 35/40 = 26 47/40 = 27 7/40
5) 2 3/5 + 1 3/10 = 3 6/10 + 1 3/10 = 4 9/10 = 4,9
6) 3 5/9 + 4 2/3 = 3 5/9 + 4 6/9 = 7 11/9 = 8 2/9
7) 6 3/5 + 1 7/18 = 6 54/90 + 1 15/90 = 7 69/90 = 7 23/30
8) 4 3/8 + 8 1/6 = 4 9/24 + 8 4/24 = 12 17/24
9) 7 5/22+ 3 4/11 = 7 5/22 + 3 8/22 = 10 13/22