Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).
Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно тлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецтві Леонардо да Вінчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.
Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
Когда на небе восходит полная луна, дети посёлка Ведьминск собираются в старом замке, его ещё называют школой. Учителям в этой школе больше 110-и лет. Они раньше всех узнают, когда будет полная луна и заранее готовят паучьи ножки, слюну орла, лягушачьи бородавки и кровь летучих мышей, для уроков зельеваренья.
И вот настала эта ночь, когда на небе сверкает будто отполированная полная луна... Это зрелище, жители посёлка наблюдают, 3 раза в год.
Дети сидящие на камнях с нетерпением ждут момента, когда им выпадет возможность дотронуться до зелья и превратиться в летучую мышь.Вот только учителя этого совсем не желают.
И вот в кабинет залетает Мария Паутинавна, ставит громадный котёл на не менее громадный камень, заливает туда кровь летучей мыши и слюну орла. Далее она зовёт к котлу добровольца, даёт ему три лягушачьи бородавки, которые ученик должен очень аккуратно кинуть в котёл, что бы на него не попала слюна орла. Но ученик в очередной раз делает всё наоборот и слюна орла, смешанная с кровью летучих мышей попадает ему на кожу. Мальчик превращается в орлёнка. ну кто же не мечтал на одну ночку полетать по просторам этого мира?
Ученик, в теле орла начинает плеваться и все его одноклассники тоже превращаются в орлят. Мария Паутинавна не впервые видя это зрелище, пока никто не разлетелся, добавляет в зелье паучьи ножки и обливает им всех орлят. И они тут же становятся детьми, выбегающими на улицу с широченными улыбками.
Объяснение: