Метаболи́зм, или обме́н веще́ств — это набор химических реакций, которые возникают в живом организме для поддержания жизни. Эти процессы позволяют организмам расти и размножаться, сохранять свои структуры и отвечать на воздействия окружающей среды.
Метаболизм обычно делят на 2 стадии: катаболизм и анаболизм. В ходе катаболизма сложные органические вещества деградируют до более простых, обычно выделяя энергию. А в процессах анаболизма — из более простых синтезируются более сложные вещества и это сопровождается затратами энергии.
Серии химических реакций обмена веществ называют метаболическими путями. В них, при участии ферментов, одни биологически значимые молекулы последовательно превращаются в другие.
Ферменты играют важную роль в метаболических процессах, потому что:
действуют как биологические катализаторы и снижают энергию активации химической реакции;
позволяют регулировать метаболические пути в ответ на изменения среды клетки или сигналы от других клеток.
Особенности метаболизма влияют на то, будет ли пригодна определённая молекула для использования организмом в качестве источника энергии. Так, например, некоторые прокариоты используют сероводород в качестве источника энергии, однако этот газ ядовит для животных[1]. Скорость обмена веществ также влияет на количество пищи, необходимой для организма.
Объяснение:
На карті Австралії багато річок вказані пунктирною лінією. Ці річки не є багатоводні, вони рідко наповнюються, в основному, після дощу і часто пересихають. Однак тут протікають і великі річки, всі вони зосереджені на південному сході, так як саме тут випадає найбільша кількість опадів в порівнянні з іншою частиною материка.
Безліч річок на інших континентах впадають в моря або океани. В Австралії все інакше. Річки Австралії не тільки не впадають в океан, а в більшості випадків пересихають.
Річка Муррей - найдовша в Австралії (2508 км.).
Муррей разом зі своєю притокою Дарлингом (1 472 км.) Складають головну річкову систему країни. Вона бере свій початок на Великому Вододільному хребті і є однією з небагатьох річок, яка ніколи не пересихає.
Річка Маррамбиджи - найбільший приплив Муррея. Вона протікає через такі великі міста Австралії, як Канберра, Ясс, Уогга-Уогга і т.д. У період дощів річка стає судноплавної, але не повністю, а тільки в межах 500 км. від річки Муррей до міста Уогга-Уогга.
Лаклан - річка протяжністю тисячу триста тридцять дев'ять км, яка перебуває в центральній частині Нового Південного Уельсу. Вона є правою притокою Маррамбиджи. Вперше річку досліджував в 1815 році Дж. У. Еванс, який назвав її на честь губернатора штату.
Купер-Крік - річка протяжністю 1113 км., Що протікає в штатах Квінсленд та Південної Австралії. Це пересихає річка, яка під час рясних дощів розливається і затоплює найближчі рівнини. Однак, через жаркого клімату швидко пересихає, іноді повністю.
Озер в Австралії вкрай мало і всі вони солоні. Навіть найбільші з них в період посух пересихають або розпадаються на безліч дрібних водойм.Ейр - найбільше озеро Австралії. Названо на честь його першовідкривача, англійського дослідника Едуарда Джона Ейра. Розміри і обриси цього безстічного солоного водойми непостійні і залежать від кількості опадів, що випадають. Влітку, під час дощів, воно наповнюється водою, досягаючи площі 15000 кв.м. і глибини до 20 м.
Берлі Гріффін - штучне озеро в центрі столиці Австралії Канберри. Його площа 6,64 кв.км.
Александріна - озеро, що прилягає до узбережжя Великого Австралійського затоки. Неподалік від нього розташоване найбільше прісноводне озеро материка - Бонні, а також Герднер - безстічне озеро, яке вважається четвертим за величиною солоним озером в Австралії.
У Південній Австралії знаходиться солоне озеро Дісаппойнтмент, а в Західній Австралії - озера Маккай і Амадіус. У посушливі місяці вони пересихають.
Лучшие от Tissot
Мужские часы со стальным характером!
tissot-watch.org
Скидка 50%
Нож в ремне
Grizzly. Абсолютно легален, незаметен при ношении!
grizzly-knife.org
Скидка 50%
LED часы
Старт продаж новинки 2015. Первым клиентам скидка 60%!
samuray-led.org
1 097 руб.
Сочинение по рассказу Астафьева «Конь с розовой гривой»
23.01.2011
Рассказ Астафьева «Конь с розовой гривой» повествует об одном эпизоде из детства мальчика. Рассказ заставляет улыбнуться над проделкой главного героя и одновременно оценить замечательный урок, который преподала бабушка своему внуку. Маленький мальчик отправляется собирать землянику, и бабушка обещает ему за это пряничного коня с розовой гривой. Для тяжелого полуголодного времени такой подарок просто великолепен. Но мальчишка попадает под влияние своих друзей, которые съедают свои ягоды и его упрекают «в жадности».
Но за то, что ягоды так и не были собраны, последует суровое наказание от бабушки. И мальчишка решается на мошенничество — он набирает в туесок травы, а сверху закрывает ее ягодами. Мальчик хочет утром признаться бабушке, но не успевает. И она уезжает в город, чтобы продать там ягоды. Мальчик боится разоблачения, и после возвращения бабушки он даже не хочет идти домой.
Но потом возвратиться все-таки приходится. Как стыдно ему слышать сердитую бабушку, которая уже рассказала всем вокруг о его мошенничестве! Мальчик просит прощения и получает от бабушки того самого пряничного коня с розовой гривой. Бабушка преподала своему внуку хороший урок и сказала: «Бери, бери, чего смотришь? Глядишь, зато еще когда обманешь бабушку…» И действительно, автор говорит: «Сколько лет с тех пор Сколько событий минуло! а я все не могу забыть бабушкиного пряника — того дивного коня с розовой гривой».
В своем рассказе автор говорит об ответственности человека за свои поступки, о лжи и мужестве признать свою неправоту. Каждый человек, даже маленький ребенок, несет ответственность за свои действия и слова. Маленький герой рассказа пообещал бабушке собрать ягод, значит, должен был выполнить свое обещание. Главный герой рассказа просто не осознает всей необходимости держать свое слово перед бабушкой. И страх наказания заставляет его решиться на обман. Но этот обман больно отдается в сердце мальчика. Он понимает, что все