ЭТНОНИМИКА-раздел ономастики ,изучающий названия племён , народов и других этнических общностей. НУМИЗМАТИКА-вс историческая дисциплина , изучающая историю монетной чеканки и денежного обращения. ПОЛЕОГРАФИЯ-описание городов, изображение городов.
Пробірку із 1 мл розчину солі закріплюємо похило в лапці лабораторного штатива ближче до отвору. Запалюємо спиртівку. Відрегулюємо висоту положення лапки в штативі так, щоб нижня частина пробірки перебувала у верхній частині полум’я. Обережно беремо спиртівку в руку і рівномірно прогріваємо всю пробірку. Ставимо спиртівку під пробірку і нагріваємо розчин у ній до закипання. При цьому слідкуємо, щоб рідина не витікала з пробірки.
Відставляємо спиртівку, не гасячи полум’я, для наступного досліду. Пробірку з розчином після її охолодження виймаємо із лапки лабораторного штатива і ставимо в штатив для пробірок.
Запалимо свічку. Спостерігаємо, що полум’я неоднорідне, має три зони: нижню, середню та верхню.
У нижній, темній, частині полум’я температура невисока. Через нестачу повітря горіння тут майже не відбувається. Парафін, з якого виготовлено свічку, спочатку плавиться, а потім перетворюється на газоподібні горючі речовини.
У середній частині полум’я температура вища. Тут частина речовин згоряє, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі, які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша. Якщо помістити у середню частину полум’я порцелянові чашку або шпатель, то будемо спостерігати на поверхні чашки або шпателя утворення чорного нальоту - часточки сажі.
Верхня частина полум’я має найвищу температуру. У ній усі речовини згоряють повністю; при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара.
Висновок. Під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.
