Вже протягом багатьох століть існує російський імперський міф про Київську Русь як «колиску трьох братніх народів», за яким Росія на правах «старшого брата» претендує на спадщину історії, культурних традицій, релігійного та духовного життя давнього Києва доби його розквіту як одного з центрів тогочасної цивілізації. І цей політичний міф так глибоко укорінився у свідомість російської політичної еліти,
що її спроби вироблення концепції власної ідентичності після розпаду спочатку Російської імперії, а згодом і СРСР (то ідея «євразійства», то повернення до «неонорманізму» з пошуками своїх витоків у варязьких поселеннях на берегах Ладоги), так чи інакше знову і знову повертаються «на круги своя» — до спадщини Київської Русі.
Яскравим підтвердженням цього є сучасна російська ідея-фікс щодо встановлення в Москві пам’ятника хрестителю Русі — великому князю київському Володимиру. А президент Росії В. Путін знову заговорив про «братський український народ», «спільну історію» та «духовні скрепи»
на тлі зальної концепції побудови так званого «руського міра», межі якого першочергово мають охоплювати межі колишньої російської імперії з її наступною трансформацією у форму СРСР.
І територія сучасної України тут перебуває на чільному місці в реалізації цих реваншистських планів та спроб повернути назад колесо історії.
Объяснение:
ответ к заданию по физике
