Стиль одягу — певна акцентованість ансамблю (костюму в широкому сенсі), продиктована такими ознаками (або їх сукупністю): віком, статтю, професією, соціальним статусом, приналежністю до субкультури, особистим смаком людини, епохою життя суспільства, національністью , релігійною приналежністю, доречністю, функціональністю життя та індивідуальними особливостями.
Акценти розставляються зазвичай за до аксесуарів, взуття, забарвлення тканини, принтів, фурнітури, деталей обробки і фактури тканини, кроєм моделі одягу, комбінаторикою.
Стиль одягу є одним з основних елементів іміджу людини (див. Зовнішній вигляд) або компанії (див. Дрес-код).
У рамках одного з стилів іноді розрізняють його різновиди — підстилі або мікростилі.
Класифікація стилів одягу за критеріями
Вік
Дитяча мода
Підліткова мода
Студентська мода
Молодіжна мода
Дорослий стиль
Вікова мода
Стать
жіночий стиль
Чоловічий стиль
Стиль унісекс
Сексуальний стиль
Професія
Стиль одягу і професія
(див. дрес-код)
Діловий стиль[1]
Стиль «білий комірець» (стиль управлінців вищої ланки)
Стиль «блакитний комірець» (стиль управлінців середньої ланки)
богемний стиль (берет художника, шарф дизайнера)
академічний стиль
Стиль фахівця в професійній області (див. Спецодяг)
Спортивний стиль
Соціальний статус
Стиль яппі
мажорний стиль
Належність до субкультури
готичний стиль
Стиль готична Лоліта
Елегантний готичний аристократ
рок — стиль
Стиль панк
Стиль хіпі
Стиль емокіди
Тедз і стиляги
Моди і скінхеди
Основные права и обязанности работника :
1) Работник имеет право на: 1) заключение, изменение, дополнение, прекращение трудового договора в порядке и на условиях, предусмотренных настоящим Кодексом; 2) требование от работодателя выполнения условий трудового, коллективного договоров, соглашений, актов работодателя.
Основные права и обязанности работодателя :
Это следование нормам закона или правилам поведения организаций, которые заключили трудовые договоры с гражданами. Они указаны в статьях Трудового и Налогового кодексов, федеральных законах, иных нормативных актах.
