Bolaligidan boshlab, barchamiz doimo takrorlaymiz, bu yaxshi tarbiyalangan odamni o'stirish uchun juda muhimdir, chunki bu bizning shaxsiyatimizning shakllanishida deyarli muhim rol o'ynaydi. Biroq, "ta'lim olish" iborasi nimani anglatadi va ta'lim darajasi qanday mezonlarga bog'liq? Misol uchun, u katta odamlar uchun transport joy kimdan kam, lekin har doim minnatdorchilik so'zlarini gapirish unutib olomon joylarda, yoki bir qiz yomon gapirish, lekin bir vaqtning o'zida bir yaxshi jon odam hisoblanadi, bir bilimdon yigit, deb atash mumkin?
Muhimi, ta'lim-inson jamiyatining umum qabul qilingan me'yorlariga muvofiq yaqin atrof-muhitga inson tomonidan emlangan xatti-harakatlar ko'nikmalaridir. Ta'lim-tarbiya aniq bir narsa va faqat xushmuomalalik bilan belgilanadi, deb aytish mumkin emas. Bundan tashqari, bag'rikenglik, boshqa odamlar bilan munosabatlar, jamoat joylarida xatti-harakatlar, boshqalarga hurmat. Faqat inson faoliyatining har bir o'ziga xos jihatini tahlil qilib, uni boshqalar bilan taqqoslab, ta'lim darajasi haqida aniq xulosalar chiqarish mumkin.
Shuni ta'kidlash kerakki, har birimizni tarbiyalashda ko'plab odamlar ishtirok etmoqda. Avvalo, bu bolaning ongiga axloqiy qadriyatlar va umume'tirof etilgan me'yorlarni tushunish, shuningdek, uni tarbiyalash uchun zarur bo'lgan ota-onalar. Ota – onalar va qarindoshlar bilan bir qatorda, ta'lim jarayoni, albatta, hayotning turli davrlarida-bolalar bog'chalari, maktablar, universitetlar bo'lgan ta'lim muassasasini o'z ichiga oladi. Buning hammasi, chunki har bir dars nafaqat ta'lim maqsadiga, balki ta'limga ham ega. Biroq, har qanday kishi hayot davomida rivojlanib borayotganligi sababli, o'z-o'zini tarbiyalash jarayoni qisman kuzatiladi, qachon amalga oshirish, qanday harakat qilish kerakligi, qanday qilib to'g'ri ish qilish kerakligi, bilinki darajasida bo'ladi.
Uning tashqi ko'rinishi insonning ta'limiga bog'liq bo'ladi – voqea va muassasaga muvofiq kiyimni to'g'ri tanlash qobiliyati,
ПОРІВНЯННЯ ПЕЧОРІНА, ОНЄГІНА І БАЙРОНІЧНОГО ГЕРОЯ Порівняння Печоріна, Онєгіна і байронічного героя Євгеній Онєгін Пушкіна живе типовим для «золотої молоді» того часу життям: бали, ресторани, прогулянки Невським проспектом, відвідування театрів. Він виділяється із загальної маси аристократичної молоді. Автор підкреслює його «мріям відданість, дивність і різкий, холодний розум», честь, благородство душі. Онєгін не розчарувався у життя та інтересах світського товариства, йому імпонує політична та соціальна ситуація в Росії. Лермонтовський Печорін спочатку прагне світських задоволень, потім розчаровується в них, робить спробу зайнятися наукою, читати книги та байдужіє до всього. Герцен назвав Печоріна «молодшим братом Онєгіна». Печорін — це «Онєгін нашого часу, герой нашого часу»,— так сказав про нього Бєлінський. «Онєгін нудьгує, Печорін глибоко страждає.» Стан Печоріна є трагічнішим, він за натурою більш талановитий і чуттєвий. Це — сильна і вольова особистість, яка прагне діяльності. Та попри обдарованість і багатство духовних сил він, за його власним визнанням,— «моральний каліка». Його характер та поведінка сповнені протиріч. Протиріччя Печоріна, за визначенням Лермонтова,— «хвороба» покоління того часу. Печорін говорить: «Ціле моє життя було тільки ланцюгом сумних і невдалих протиріч серцю або розуму». З одного боку, Печорін — скептик, розчарована людина, з іншого,— у ньому є велике прагнення життя та діяльності. У ньому здоровий глузд бореться з почуттями, розумом і серцем. Свою увагу до жінок Печорін пояснює потребою честолюбства, але ми бачимо, що він здатний на глибоке кохання. За Онєгіним ми помічали те саме. Мета та сенс життя для Онєгіна мали свій філософський інтерес, але не стали основним питанням, як для Печоріна. Хто винен у тому, що Печорін перетворився в «розумну непотрібність», у «зайву людину»? Сам герой на запитання відповідає так: «У мені душа зіпсована світом», тобто світським товариством, у якому він жив і від якого утекти не зміг. «Моя безбарвна молодість протекла в боротьбі із собою та світом: кращі мої почуття, боячись насмішок, я ховав у глибині серця: вони там і померли.»У 20-ті роки ХІХ ст., роки Онєгіна, із дворянського вийшли декабристи. А Печорін — людина 30-х років, типовий герой свого часу.
