М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Liya20034
Liya20034
04.03.2023 13:41 •  Другие предметы

В каких случаях необходимо вызывать «скорую

👇
Ответ:
bydarinav2
bydarinav2
04.03.2023
«Скорую помощь» рекомендуют вызывать в следующих ситуациях:
•    пострадавший находится в бессознательном состоянии;
•    у пострадавшего затруднённое дыхание или дыхание отсутствует;
•    у пострадавшего непрекращающиеся боли в груди или ощущение давления в груди;
•    у пострадавшего сильное кровотечение;
•    у пострадавшего сильные боли в животе;
•    у пострадавшего отравление или другие неотложные состояния.
В других случаях, когда трудно определить необходимость вызова «скорой помощи», полагайтесь на свою интуицию.
4,6(58 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Adel200412
Adel200412
04.03.2023

Опыты с электрофорной машиной.

1 опыт. Опыт с гильзой.

Взять гильзу, изготовленную из алюминиевой фольги, укрепить на шелковой нити в лапке штатива. Расположить гильзу между полюсами электрофорной машины. Наблюдаем взаимодействие гильзы

2 опыт. Опыт с кусочком ватки.

Взять маленький рыхлый кусочек гигроскопической ваты массой 3-5мг, установить полюсы электрофорной машины с промежутком 7-8- мм, зарядить ее слегка. Опустить кусочек ваты на один из полюсов. Что произойдет? Раздвину полюсы машины, руку расположите на расстоянии 100 мм от полюса, поместите вату между полюсом и рукой. Что произойдет?

Кусочек ватки «перепрыгивал» с полюса на полюс, приобретая заряд одного из полюсов он притягивался к другому, где получал другой – противоположный по знаку заряд

4,6(85 оценок)
Ответ:
123456890122121212
123456890122121212
04.03.2023

ответ:Позитивні

У роки довоєнних п'ятирічок у надто тяжких умовах тоталітарного режиму робітники України створили могутню індустріальну базу, що за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 45 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР.

У 1930-х pp. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.

Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона зайняла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуна, четверте місце у світі за видобутком вугілля. За виробництвом металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Велику Британію.

За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція.

Объяснение: Негативні

Економічна могутність держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження у свідомості людей ідеологічних норм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.

У цілому форсована індустріалізація України не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-ті pp. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми.

У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; було взято курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і почала примусовими засобами визискувати із селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювалася позаекономічними засобами і, перш за все, розгортанням «соціалістичного змагання».

У перші п'ятирічки ставку було зроблено на підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.

Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони — Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.

4,5(83 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Другие предметы
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ