Франкська держава (Королівство франків) (лат. regnum (imperium) Francorum, фр. ... Francia, Frankia)—умовна назва держави в Західній і Центральній Європі в V-IX століттях, яка утворилася на території Західної Римської імперії одночасно з іншими варварськими королівствами.
Франки ділилися на дві групи-салічних, що жили біля морського узбережжя, і ріпуарських, що розселилися на схід від річки Маас. На чолі окремих областей стояли самостійні князі. З князівських династій найбільш сильними були Меровінги, що правили у салічних франків. Їх легендарним родоначальником вважався Меровей (»народжений морем"). Третій представник династії Меровінгів Хлодвіг (481-511 р.р.) поширив свою владу на всіх франків. За до підкупу, зради, насильства він винищив всіх інших князів, серед них і багатьох родичів, і почав правити як єдиний король. Зібравши велике військо, Хлодвіг завдав поразки римському Володарському князю Сіагрію, захопив Суассон і всю Північну Галлію аж до річки Луари.
Карл Великий-франкський король, з 800 р. - імператор.
Держава франків досягла найвищого розквіту.
Цей король майже все життя провів у війнах, здійснив безліч походів і розширив територію своєї держави в два рази
Він був високим і сильною людиною, спритним мисливцем і вмілим воїном. Часом заради потіхи він однією рукою піднімав озброєного воїна. Для свого часу він був вельми освіченою людиною. Вивчав різні науки, в тому числі математику і астрономію. Добре говорив не тільки рідною мовою, а й латинською, розумів Грецьку. Але, вивчившись читати, він так і не навчився добре писати. Його сильна рука могла вивести тільки кілька букв свого імені.
Франки були одним з наймогутніших племен германців. Спочатку, вони жили по нижній течії р. Рейн, а в кінці V століття – переселилися в Галлію
Переселення франків
У Галлії було багато родючих земель, худоби та інших багатств.
Після падіння Західної Римської імперії Галлією став керувати колишній римський намісник, який оголосив себе незалежним правителем.
На чолі франків стояв вождь на ім'я Хлодвіг.
Він вступив в союз з іншими вождями і повів германців в Галлію.
У 486 році, в битві біля м. Суассон, франки розбили римлян і зайняли Галлію.
У завойованій країні франки розселилися невеликими селами, окремо від місцевого населення.
На нових місцях вони створювали сусідські громади. Обробляли порожні землі.
Рядовим франкам дісталося трохи землі. Хлодвіг привласнив собі величезні володіння, що раніше належали римському імператору.
Завоювавши Галію, франки не стали скасовувати там рабства і залишили землі колишнім господарям. Тому місцеві землевласники поспішали визнати владу франків.
Вони допомагали Хлодвігу керувати країною, ріднилися з франкською знаттю, поступово зливаючись з нею.
Римська знати
Наступники Хлодвіга, щоб зберегти свою владу, щедро роздавали землі своїм наближеним і дружинникам землі.
Знатні франки, які володіли великими ділянками, стали великими землевласниками.
Ці землі можна було дарувати, передавати у спадок, віддавати в користування слугам і воїнам за службу.
Крім того, на полях ще працювали раби і колони, що збереглися з часів Риму.
Прийшовши в Галлію, франки застали тут приватну власність на землю і особливий поділ суспільства на знатних і простолюдинів. Це сприяло розвитку такого ж суспільства і у франків і, як наслідок, подальшому закріпленню нерівності.
Франкське і римське суспільство
Близько 500 року у франків виникла своя держава-особлива організація суспільства, для якої характерні наявність певної території, системи управління та збору податків, релігії, культури, мови. За до держави великі землевласники могли надовго зберегти свою владу і багатство. Тому вони підтримували Хлодвіга, який цю державу і представляв.
Різними шляхами Хлодвігу
ответ: Қорқыт ата – түркі халықтарына ортақ ұлы ойшыл, жырау, қобызшы. Қорқыт сөзін "Хорқұт" сөзінен шыққан. "Хор" деген көне түркі тіліндегі "Өр" деген сөз, "Һор" деп те айтылған. Ал, "құт", ол кәдімгі "құт", "береке", "игілік" деген сөз. Демек Қорқұт сөзі "жоғарыдан келген құт" деген мағынада. Бірақ қазақ тілінде ол Қорқыт болып, кейін осы атаудан талай аңыз-ертегілер туған.[1]
Қорқыт ата өмірде ізі, артында әдеби-музыка мұрасы қалған тарихи тұлға ретінде белгілі. Қорқыт атаның өмір сүрген кезеңі туралы ғылымда әр түрлі болжамдар қалыптасқан. Алайда зерттеулердің көпшілігі Қорқыт ата Сырдария бойында өмір сүрген оғыз-қыпшақ тайпалық бірлестігінде 10 ғасырдың басында дүниеге келген деген тұжырымға саяды. Рашид әд-Дин “Жамиғ Ат-Тауарих” атты тарихи шежіресінде Қорқыт Атаны қайы тайпасынан шыққан десе, Әбілғазының “Түрік шежіресінде” оның тегі баят екендігі, оғыздардың елбегі болып, 95 жасқа келіп қайтыс болғандығы айтылады. Сыр жағасына жақын жерде Қорқыт атаның зираты болғанын Ә.Диваев, т.б. ғалымдар өз еңбектерінде атап өтеді. Ә.Қоңыратбаевтың зерттеулерінде Қорқыт ата 11 ғасырдың басында дүниеден өткен делінсе, Ә.Марғұланның еңбектерінде ол 7 – 8 ғасыр аралығында өмір сүрді деген пікір айтылады. Қазақ философиясы тарихында Қорқыт ата– ел бірлігін нығайтқан кемеңгер қайраткер, түркі дүниетанымының негізін жасаған ғұлама ойшыл, әлемдік ақыл-ой мәдениетінде өзіндік орны бар философ-гуманист ретінде көрінеді. Қорқыт Ата жайындағы аңыздардан оның бойындағы үш түрлі өнер ерекше айқындалады. Біріншіден, ол оғыз-қыпшақ ұлысынан шыққан айтулы бақсы, абыз. Екіншіден – күйші, қобыз сарынын алғаш туындатушы өнерпаз. Үшіншіден – әйгілі жырау, оның жырлары оғыз-қыпшақ өмірін бейнелеген әдеби-тарихи мұра. Түркі халықтарының фольклорындағы Қорқыт ата туралы аңыз әңгімелердің бірі оның
Объяснение: не аз жазу керек, қысқартуға болады
