Кожен із нас користується різними повсякденними речами, які роблять наше життя легшим, а
іноді без них обійтися і зовсім неможливо. До таких речей належить і посуд. В умовах розвитку науково-
технічного прогресу люди прагнуть зробити своє життя більш екологічним, тому спробуємо дізнатися про
посуд із природних матеріалів (дерево, глина) та звернемося до витоків його виготовлення. Необхідно
систематизувати та узагальнити відомості про традиційний український посуд, зосередити увагу на
особливостях його застосування в Придніпровському регіоні.
Останнім часом і
в світі, і в Україні дедалі більшу увагу
приділяють екологічно чистим продуктам та
здоровому харчуванню. Однак, аби
споживати смачну їжу - не нашкодити
своєму здоров’ю, замало вибирати лише
корисні продукти. Не менш важливо
підібрати якісний посуд, який зробить страви
смачнішими та кориснішими.
Глиняний посуд у часи його використання українцями (в даному контексті обмежимося хронологічним періодом від кінця ХІХ – до першої половини ХХ століття), побутував як для повсякденного вжитку так і для здійснення обрядів під час свят. Взявши за основу останнє призначення, виокремлю його в умовну групу, яку назву «празниковий глиняний посуд». Цей посуд відрізняється від звичайного, повсякденного, часом використання, в окремих випадках – формами, декором чи окремими його елементами.
Акробатика была известна в Древнем Египте за 2300 лет до н. э. В то время она входила во все народные праздники и была популярна как у крестьян, горожан, так и у представителей высшей знати. Акробатические упражнения были известны и в Древней Греции. Об этом свидетельствуют раскопки, произведенные во второй половине XIX в. и открывшие ценные памятники материальной культуры XV — XIV вв. до н. э.
Развитие скотоводства и использование крупного рогатого скота в земледелии, по-видимому рас этого массового зрелища. Поэтому игры с быками занимали одно из первых мест среди театрально-зрелищных действий.В феодальном обществе изменились экономические и социальные условия, а также значительно возросло влияние церкви. В связи с этим замедлилось развитие акробатики. Однако акробатические упражнения, имевшие народный характер, сохранились. Появилось много странствующих артистов-акробатов.
В эпоху Возрождения в Италии Венецианская республика устраивала «конкурсы живой архитектуры», т. е. построения акробатических пирамид. Сенат присуждал приз той группе, которая построит наиболее высокую пирамиду. Изображение одной из таких пирамид запечатлено на карте Франческе Гварди, находящейся в главной галерее Лувра. Высота этой пирамиды около 9 метров.
