Феода́льна роздрі́бненість — поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади. Термін був поширений у радянській марксистській історіографії.
Феодальна роздробленість характерна для Європи після розпаду Каролінзької імперії. Вона продовжувалася до формування національних держав. У Німеччині вона тривала з XIII століття до об'єднання Німеччини в XIX столітті. В Італії роздрібленість тривала до Рісорджименто. У Франції об'єднання відбулося за правління Людовика XI.
Причини
Є 8 основних причин феодальної роздробленості Київської Русі (подібні причини можна виділити і щодо інших держав):
перетворення земельного володіння у спадкове;
посилення удільних князівств;
зростання міст і кордонів;
економічний розвиток земель;
розвиток народностей;
велика територія, що ускладнює централізоване управління;
послаблення Києва як центру;
багатоетнічний склад населення.
Феода́льна роздрі́бненість — поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади. Термін був поширений у радянській марксистській історіографії.
Феодальна роздробленість характерна для Європи після розпаду Каролінзької імперії. Вона продовжувалася до формування національних держав. У Німеччині вона тривала з XIII століття до об'єднання Німеччини в XIX столітті. В Італії роздрібленість тривала до Рісорджименто. У Франції об'єднання відбулося за правління Людовика XI.
Причини
Є 8 основних причин феодальної роздробленості Київської Русі (подібні причини можна виділити і щодо інших держав):
перетворення земельного володіння у спадкове;
посилення удільних князівств;
зростання міст і кордонів;
економічний розвиток земель;
розвиток народностей;
велика територія, що ускладнює централізоване управління;
послаблення Києва як центру;
багатоетнічний склад населення.
