Відповідь: Уникальный талант Леонардо позволял ему создавать не только безупречно точные с точки зрения техники и анатомии образы, но и передавать тончайшие оттенки эмоций.
Британский историк искусства Кеннет Кларк назвал Леонардо «самой загадочной личностью в истории человечества». Действительно, круг интересов Леонардо поражает своей широтой, но за эту широту художнику приходилось платить. Неуёмный, пытливый ум то и дело заставлял его бросать начатую работу, чтобы полностью отдаться другой, только что захватившей его идее. Эта особенность Леонардо была подмечена ещё современниками, и его биограф XVI века Джорджо Вазари писал, что Леонардо «мог добиться гораздо большего, если бы не его непостоянство. Не успев взяться за одно дело, он оставлял его, чтобы тут же взяться за новое».
Пояснення:
Объяснение:
У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину
італійського художника доби Відродження
Леонардо да Вінчі «Джоконда» . Події відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги, зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа". Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу – влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі . Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди. У
фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір-пересторога, попередження про катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного
відродження кожної людини.
по формуле, количесто цветов = 2^4 = 16