Тому для Раскольникова Соня стає символом вічної жертовності, символом душі, потоптану цим жорстоким світом. Але Соня вірить в якийсь глибинний сенс життя, споконвічний сенс людського буття взагалі. Пішовши на вбивство, Раскольников придушив у собі відчуття повноти життя, задавив в собі бажання жити. А Соня живе цим відчуттям постійно, хоча сама перебуває в жахливому зганьбленої положенні повії.
Образ Соні має два трактування: традиційну і нову, дану В. Я. Кірпотіним. Згідно з першою, в героїні втілені християнські ідеї, по другій - вона носителька народної моральності. У Соні втілений народний характер в його нерозвиненій “дитячій” стадії, причому шлях страждань змушує її еволюціонувати за традиційною схемою релігійної - у бік юродивий - недарма вона настільки часто зіставляється з Лізавету.
Сказка «Цветок кактуса». М. СкребцоваСказка «Цветок кактуса». М. СкребцоваКүй XIV ғасырда жеке музыкалық жанр болып қалыптасты. Күйлер мазмұны аңыз-ертегілерге, нақтылы тарихи оқиғаларға құрылып, көбіне бағдарламалы түрінде дамыды. Онда халықтың басынан өткен тауқымет пен әділетсіздікке қарсы күресі, азат өмірді аңсаған асыл арманы мен қуаныш сезімі терең толғаныспен өрнек-бояуын тапты. Күйдің мелодиялық-формалық құрылысы, ырғақтық-орындаушылық әдістері сан алуан. Мысалы, Құрманғазының күйлері жігерлі, екпінді, ал Дәулеткерейдің күйлері терең толғауға, романтикалық лирикаға негізделген, Тәттімбеттің күйлері әуейі әсем, тәтті мұң мен қоңыр сазға толы болса, Қазанғаптың күйлері құбылмалы, ойнақы, төкпе жыр іспетті болып келеді.
pV=RTm/M
Mо₂=32 г/моль
m=pVM/RT
p=831 мм.рт.ст=8.31/0.0075=110 800 Па
Т=273+47=320 °К
R = 8,31 Дж/(моль·К)
V=50/1000=0.05 м³
m=110800*0,05*32/(8,31*320)=66,7 г