С середины нашего века применение массового психоанализа в рекламе стало основой деятельности торговых компаний. Специалисты по рекламе ухватились за психоанализ в попытке найти более эффективные средства для сбыта своих товаров - будь то продукты, идеи, отношения, кандидаты, цели или душевное состояние.
Поведение потребителей – это сложная целенаправленная деятельность по выбору, покупке и использованию продуктов. Она направлена на удовлетворение потребностей и подвержена влиянию со стороны окружающей среды и индивидуальных различий потребителей.
Современная реклама пытается сначала создать условия для осознания покупателем рекламного обращения, осуществления им покупки и обеспечения не одноразового, а постоянного, процесса покупки. Поэтому реклама - это единственный элемент маркетинга, который начинается с попытки понять потребителя, его запросы и потребности. Через то рекламные исследования осуществляются во многих аспектах: анализ товара, изучения рынка, анализ возможностей средств массовой информации и носителей коммуникации. Однако основное - исследовать характеристики потребителей и выяснить возможные мотивации их поведения. Современная реклама имеет в своем распоряжении широкую научную базу. Она вооружена средствами исследований, которые разрабатывались на протяжении веков выдающимися социологами.
Новые специалисты называют себя теперь "аналитиками мотивов", или "исследователями мотивов". Лун Ческин, один из виднейших деятелей в этой области, определил ее следующим образом:
“Анализ мотивов относится к типу исследований, которые ставят целью узнать, что побуждает людей делать тот или иной выбор. В этих исследованиях используются средства, предназначенные постичь области бессознательного или подсознательного, поскольку предпочтения обычно определяются факторами неосознаваемыми. Фактически покупатель действует эмоционально и принудительно, реагируя на образы и побуждения, связанные в подсознании с продуктом". 1
В исследованиях мотивов и соответствующих экспериментах нет ничего неприкосновенного и святого. Они имеют свои серьезные и смешные стороны, но, кроме того, - считаю своим долгом сказать об этом откровенно, - они имеют и глубоко античеловеческий смысл. Многие из них представляют скорее регресс, а не прогресс для человека в его длительной борьбе за то, чтобы стать разумным и самостоятельно мыслящим существом.
Практически эти методы очень далеки от непогрешимости, точности, что вынуждены признать и многие специалисты-психоаналитики.
Резонно тогда было бы понять, какие эмоциональные реакции следуют за попытками СМИ и рекламных агентств навязать свой продукт или заставить потребителя сделать правильный выбор.
Економіка Німеччини переживала у 1929-1933 pp. Великі Труднощі. ОБСЯГИ промислового виробництва скоротівся на 40%, прибутки трудящих на 42%. Безробітніх - 6 млн. Чол. Страйки - до 2 тис. в рік. Ситуація ускладнювалась скроню монополізацією економіки, необхідністю доповідна репарації. В країні існувала політична нестабільність: перманентні Парламентські вибори (в 1930 р. - двічі; в 1932 р. Ще декілька змін Урядів. Уряди не спирається, як це Вимагаю стаття 54 Веймарської конституції, на більшість в парламенте. Падала роль парламенту: если в 1930 р. Було проведено 94 Засідання рейхстагу, в 1931 р. - только 41, то в 1932 р. - всього 13. Країна все более керуючий з ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ Законів: в 1930 р. парламент прийнять 52 закони при 5 ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ, в 1932 р. - 5 Законів при 60 ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ. Президент Гіндербург (Йому віповнілось у тисяча дев'ятсот тридцять два р. 85 років) та его оточення широко корістуваліся ст.48 конституції, что надавала президенту діктаторські права. Гітлер Повністю скорістався сітуацією.
Плакат: "хліба и роботи"
Партапарат ВІВ Безперервна пропаганду, місяць Обіцянки покінчіті з безробіттям, вівесті націю на Гідний рівень, покінчіті з кризами. Активно діялі загони СА та СС. Росла чісельність націстської партии: в 1933 р. почти 1,5 млн. чол. Водночас зростан Вплив партии в стране: если в 1928 р. за них голосувало 800 тис. чол., то в 1930 р. - 6,4 млн. Чол. (Тобто у 8 разів более, 107 Депутатська мандатів), а в червні тисяча дев'ятсот тридцять дві р.-13,7 млн. (280 Депутатська мандатів). Правда, дана Кількість Депутатська Місць НЕ Складанний абсолютно більшість в парламенте. 15 грудня тисячі дев'ятсот тридцять дві р. Останній канцлер Веймарської РЕСПУБЛІКИ Шлейхер предложили свою програму: відміна квот на сільськогосподарську продукцію та СКОРОЧЕННЯ зарплати, передача 800 акрів землі 25 тис. селянських сімей, Контроль над ценам. Альо профспілки відмовілі в довір'ї Йому. Юнкерство галасувало про більшовіцькі плани канцлера. Тоді Шлейхер звернув до президента з пропозіцією розпустіті парламент и Керувати Країною з декретів. Гіндербург отказался. 29 січня 1930 р. Шлейхер подавши у відставку. 30 січня +1933 р. президент Гіндербург своим декретом призначила канцлером А.Гітлера. З формальної точки зору все відбулося закону чином, а Фактично Прихід до влади Гітлера означав державний переворот і встановлення тоталітарного режиму. Тоталітарізм як політичне явіще та форма держави означає абсолютну регламентацію Всього життя Суспільства. Для него характерне превращение ідеології в ранг найважлівішого державного інституту. Існує только одна партія, что теж Виконує Функції державного органу. При тоталітарізмі все пронизанность ідеологією: політика, наука, зовнішня сфера, життя людей, існує розлогій репресивно апарат. Типова проявити тоталітаризму є націстській режим в Німеччини, Сталінізм в СРСР.
Ввійшовші в коаліційній «уряд национальной концентрації» Всього з трьома портфелями - канцлера (Гітлер), міністра внутрішніх справ (Фрік) и комісара повітряного транспорту (Герінг), но маючі розгалужену партійну організацію, філософську, стратегічну та практичність програму, націонал-соціалісти поставили перед собою Такі тактічні завдання: 1) Розгін представніцької власти в центрі та місцях; 2) контроль над Засоби масової информации; 3) чистка апарату МВС та полиции (від соціал-демократів); 4) створення полиции з власним штурмових загонів; 5) Усунення опозиції; 6) проведення Нових віборів, контрольованіх УРЯДОМ; 7) формирование однопартійного (націстського) правительства. Методами були обрані: Нагнітання антікомуністічної істерії, вуличний та поліцейський терор. До речі, антидемократизм та антісемітізм націонал-соціалістічної доктрини на даного етапі на перший план не вісуваліся. Навпаки, мова Йшла про «облагородження демократії».
Політика націонал-соціалістів булу в цею период (лютий 1933 р.) Продумано двоякою. З одного боку, Безперервна підкреслювалась констітуційність всех ЗАХОДІВ, з Іншого - Йшла пропаганда «істіно народної революції», здійснюваної нацистами зверху, и яка є законною и необхідною, щоб попередіті всезагальне повстання, керованого комуністамі.
Объяснение:
