Витовт - великий князь литовский с 1392 года,племянник Ольгерда и двоюродный брат Ягайло.
Объяснение:
Иоди́рованная поваренная соль — кухонная соль с добавлением строго определённого количества иодсодержащих солей: иодида или иодата калия. При приёме внутрь профилактике развития йод-дефицитных заболеваний в географических местностях с природным дефицитом (эндемией) иода — эндемического зоба — увеличения щитовидной железы, связанного с дефицитом иода в среде обитания
Во всём мире от дефицита иода страдает около двух миллиардов человек.
В США в начале XX века зобная эндемия была особенно рас в регионе Великих озёр и Тихоокеанского северо-запада. Дэвид Мюррей Коуи, профессор педиатрии университета штата Мичиган, выступил инициатором принятия руководством США швейцарской практики добавления йодида натрия или йодида калия в поваренную соль и применения этих соединений в процессе промышленного приготовления пищи. С 1 мая 1924 года йодированная поваренная соль поступила для реализации на коммерческой основе в штате Мичиган. Осенью 1924 года компания Мортон Соль приступила к рас йодированной соли на национальном уровне.
Соль может обогащаться одновременно двумя элементами, например иодом и железом. Добавление железа в иодированную соль осложняется целым рядом химических, технических и органолептических проблем. Чтобы железо не реагировало с иодом соли, применяют микрокапсулированное соединение железа со стеарином. Одновременное применения двух элементов в составе поваренной соли позволяет в регионах, в которых рас заболевания, связанные с иод-дефицитом и недостатком железа, успешно с ними бороться. С 2001 года жизне комплекс стал доступен для масштабного применения — в научной литературе появились результаты исследований
ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПЕРЕСУВАННІ ТУРИСТІВ
1. Перед початком походу слід визначити порядок руху, призначити замикаючого і головного, який визначає темп руху.
2. Складність маршруту повинна відповідати досвіду учасників подорожі.
3. Спорядження й добір продуктів повинні відповідати даній категорії складності маршруту.
4. Необхідна наявність аптечки зі списком медикаментів та їхнього призначення.
5. Перевірити всіх членів групи, їх самопочуття та якість укладання рюкзаків.
6. Проводити розвідку маршруту у незнайомій місцевості.
7. Прийняти необхідні заходи для попередження потертості та оберігання ніг від ран та переохолодження.
8. На маршруті рухатись компактно. Не допускати розподілу групи, порушення дисципліни та порядку руху.
9. Після 50 хв. руху роботи 10 хв. перерви для відпочинку. Не сідати на каміння чи землю.
10. Уникати зайвих рухів, нести вантаж приблизно на одному рівні, йти спокійно, рівним кроком.
11. Відповідально ставитись до ходіння на даній ділянці: на підйомі - йдуть обережно, на спуску - уважно.
12. Дотримуватись питного режиму. Несвоєчасне пиття збільшує спрагу.
13. Всі команди керівника негайно передавати по ланцюжку членам групи.
14. Відлучатися тільки з дозволу керівника.
15. Не допускається розділення групи, відставання від групи, а також від'їзд окремих членів групи без супроводу дорослих.
16. Встановити темп руху відповідно до сили слабшого члена групи та умов місцевості, не допускати швидкого темпу руху.
17. Основну частину денного переходу здійснювати в ранкові години.
18. Не планувати пересування по маршрути в найжаркіші години.
19. При подоланні перешкод чітко виконувати правила страхування і самострахування.
20. Перед використанням опори випробувати її міцність та стійкість .
21. На вітрі чи під дощем не залишатись без руху, щоби не наступило переохолодження.
22. На привалах натягувати теплі речі, просушувати одяг, шкарпетки.
23. При пересуванні у жарку погоду на голові слід мати захисний убір світлого кольору з козирком.
24. Слід пам'ятати, що відбите від снігу чи води світло викликає опіки на губах, вухах, носі, підборіддя.
25. Носити одяг з довгими рукавами і закритою шиєю.
26. Під час грози:
не ховатися під високе дерево, особливо яке окремо стоїть (в березу чи клен блискавка вдаряє рідко);
не знаходитися на гребенях, скельних виступах;
одяг туриста повинен бути сухим;
металеві предмети скласти в бік, на відстань 10 м від людей.
27. Після опадів та під час дощу не слід рухатися по мокрій траві, каміннях, осипищах, крутих схилах.
28. Під час руху у лісі не можна користуватися відкритим вогнем, кидати на землю запалені сірники, недопалки.
29. Не рухати рукою старих пеньків, копиць сіна, каміння, де можуть знаходитися змії. Змії селяться у місцях , забутих людиною.
30. Обережно бути на стежках, де у сонячний день гріються змії. У районах, де водяться змії, туристу необхідно мати щільні штани, високе взуття і товсті шерстяні шкарпетки.
31. При втраті орієнтації виходити на «воду» і йти вздовж потоку вниз по течії аж до населеного пункту.
32. При загублені учасника запалити сигнальне вогнище на добре оглядовій ділянці.
33. Купатися дозволяється тільки з дозволу керівника і у спеціально відведених для цього місцях.
34. В разі нездужання, захворювання, відставання або травм негайно сповістити керівника.
35. При зупинці на нічліг викопати яму для сміття і-для вогнища.
36. Перед виходом з привалу перевірити погашений вогонь і прибрати місце зупинки.
37. Забороняється:
пересуватися під час грози, сильного вітру, в тумані, вночі;
приймати сонячні ванни на ситий чи голодний шлунок;
сон на сонці;
ходіння і розвідка місцевості наодинці;
відходити від групи в сторону, відставати чи йти після замикаючого, залишати табір без дозволу керівника;
палити і вживати алкогольні напої заборонено
Витовт - великий князь литовский с 1392 года,племянник Ольгерда и двоюродный брат Ягайло.
Витовт активно поддерживал независимые от московских князей русские княжества, заключил договоры с князьями тверским (1427), рязанским (1430), пронским (1430); захватил Смоленск (1404); вмешивался в дела Новгорода и Пскова и трижды (1406—1408) вторгался в пределы Московского княжества[18,c.299].
Владения княжества Литовского при Витовте на востоке достигали верховьев Оки и Можайска. Витовт отнял у татар Южную Подолию и расширил свои владения на юге до Чёрного моря. За время его правления в Причерноморье появляются такие города и крепости: Дашев (Очаков), Соколец (Вознесенск), Балаклы (на Буге), Краравул (Рашков), Хаджибей (позже Одесса).
Дочь Витовта Софья была выдана замуж за Великого князя Московского Василия I, мать великого князя московского Василия II, бабушка государя всея Руси Ивана III, активно участвовала в воспитании и образовании Ивана.
Василий I в своем завещании (сделанном в 1423 г.) отдавал свою жену и сыновей под защиту своего тестя, могущественного великого князя литовского Витовта.