Строй имеет следующие элементы:
Шеренга (польск. szereg, от итал. schiera) — строй, в котором военнослужащие размещены один возле другого на одной линии плечо с плечом[2], на установленных интервалах[3].
Интервал — расстояние по фронту между военнослужащими (машинами), подразделениями и воинскими частями.
Фронт — сторона строя, в которую военнослужащие обращены лицом (машины — лобовой частью).
Тыл (тыльная сторона) — сторона или часть строя, боевого порядка, оперативного построения войск (сил), противоположная фронту.
Фланг — правая (левая) оконечность строя. При поворотах строя названия флангов не изменяются.
Ряд — два военнослужащих, стоящих в двухшереножном строю в затылок один другому. Если за военнослужащим первой шеренги не стоит в затылок военнослужащий второй шеренги, такой ряд называется неполным.
Глубина строя — расстояние от первой шеренги (впереди стоящего военнослужащего) до последней шеренги (позади стоящего военнослужащего), а при действиях на машинах — расстояние от первой линии машин (впереди стоящей машины) до последней линии машин (позади стоящей машины).
Ширина строя — расстояние между флангами.
Линия машин — строй, в котором машины размещены одна возле другой на одной линии.
Колонна — строй, в котором военнослужащие расположены в затылок друг другу, а подразделения (машины) — одно за другим на дистанциях, установленных уставом или командиром.
Направляющий — военнослужащий (подразделение, машина), движущийся головным в указанном направлении. По направляющему сообразуют своё движение остальные военнослужащие (подразделения, машины).
Замыкающий — военнослужащий (подразделение, машина), движущийся последним в колонне.
Дистанция — расстояние в глубину между военнослужащими (машинами), подразделениями и воинскими частями.
Разновидности строя:
Развёрнутый строй:
одношерёножный строй
двухшереножный строй
Походный строй:
в колонну по одному
в колонну по два
Объяснение:
объяснение:
1. проблема здоров`я в широкому його розумінні як в особистому, так й у суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.
2. відвернути імовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу в цілому.
3. формування здорового способу життя - складний, багатогранний процес, що потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій, і передовсім - відповідної державної політики. одночасно формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами.
4. знання і практичні навички з формування здорового способу життя мають бути якомога ширше розповсюджені в суспільстві, ними потрібно керуватися при розробці і прийнятті інських рішень на всіх рівнях усіх гілок влади, усіх галузей державного сектора. потрібно також всіма засобами впливати на приватний сектор і громадські організації у напрямку моніторингу, контролю, сприяння і спрямування діяльності на користь здоров`я населення.
5. найбільш ефективний спосіб втілення світоглядних цінностей здоров`я в свідомість населення - це ініціація з боку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структур і окремих організацій. такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо ефективними, незважаючи на певну нестачу ресурсів, що має місце сь огодні в україні.
тест уже прошел свою проверку