Спільні риси:
Обидва напрямки розвивались в першій половині ХІХ століття Вони мають спільний фундамент розвитку – історичну та естетичну ситуації На першому плані – пізнавальна та виховна функції мистецтва Тема бунтарства присутня в обох напрямах
Відмінні риси:
Романтики абсолютизували творчу уяву письменника, а реалісти робили акцент на власному за життям, досліджуючи його явища Романтики тікали від реальності та буденності, а реалісти зображали конкретних людей та описували конкретні події В романтизмі людина зображується як носій домінуючої пристрасті, а в реалізмі людина часто зображувалась у всій своїй «красі» – часом химерною, безглуздою, неосвіченою та ницою Головний девіз романтиків – винятковим особистостям – виняткові обставини. Кредо реалістів – типовим характерам – типові обставини
Объяснение:
В христианских странах воскресный день считается праздником — днём, когда верующие обычно посещают церковь. Во многих христианских конфессиях в этот день христианам нельзя работать или же работа считается нежелательной. В большинстве случаев это обосновывается четвёртой заповедью, данной Богом Моисею в числе других Десяти заповедей, — «день седьмой — суббота Господу, Богу твоему: не делай в оный никакого дела ни ты, ни сын твой, ни дочь твоя, ни раб твой, ни рабыня твоя» (Исход 20:10). По мнению этих христиан, праздничный день в раннем христианстве был перенесён с субботы на воскресенье. Существует альтернативный взгляд, который распространён среди части протестантов — Десять заповедей были отменены, а празднование воскресенья было установлено как новый праздник, не связанный с четвёртой заповедью.