Производство в эпоху НТР развивается нескольким главным направлениям. Первое направление - электронизация, т. е. насыщение всех областей человеческой деятельности средствами электронно-вычислительной техники. Благодаря электронизации совершенно изменяется технология многих производственных процессов. Второе направление - комплексная автоматизация. С микропроцессорами связана поистине новая эра в применении разнообразных электронно-механических манипуляторов. В свою очередь, возникновение робототехники повлекло за собой создание гибких производственных систем, заводов-автоматов. Третье направление - перестройка энергетического хозяйства, основанная на энергосбережении, совершенствовании структуры топливно-энергетического баланса, более широком использовании новых источников энергии. Четвертое направление - производство новых материалов. Современное производство предъявляет гораздо более высокие требования к старым конструкционным материалам - черным и цветным металлам, синтетическим полимерам, доля которых возросла. Но оно вызвало к жизни и принципиально новые композиционные, полупроводниковые, керамические материалы, оптическое волокно.
Хто не знає легендарного киянина героя українських казок та билин славетного богатиря-змієборця – Кирила Кожум’яку? Лише він завдяки своїй силі і мужності здатен був врятувати київські землі від страшного змія, пам’ятаєте? Багато українських письменників зверталися у своїх творах до образу цього силача. Вирішив почерпнути натхнення з бувальщини й сучасний дитячий письменник Антон Сіяніка. Але головним героєм його казки став не славетний богатир, а його найменший син Микитка. Слабкий та нерішучий хлопчик, який постійно приходив додому з синцями від своїх однолітків, і не мріяв бути схожим на татка. Тому Кирило вирішив посприяти гідному вихованню малого і привіз того на літні канікули до діда Данила. Але все не так просто… Дід виявився не звичайним пенсіонером, а таким собі гуру магічних та, як на мене, езотеричних наук. Кликали його Майстром. І методика перевиховання та виховання у нього виявилася досить своєрідна. Вона може вміститися у короткий вислів: роби те, що вважаєш за потрібне, але ніщо не повинно шкодити іншим. Якщо ти зазнаєшся, говориш неправду – будеш покараний (самою природою), якщо ж навпаки – допомагатимеш, тим хто в небезпеці, житимеш у гармонії з природою – отримаєш винагороду. Завдяки дідовій школі мудрості Микита поринає у світ чарівних пригод і знаходить справжніх друзів. Та це не звичайні парубки з вулиці, а міфічні істоти, які мешкають у Чудному світі, що існує паралельно з нашим світом. І випробування, які випадають на долю Микити та його друзів: Горинича – гарненького телятка, який несподівано стає Останнім Вогненним Змієм, Рисика – ельфа-лісовичка та Іви – водяної принцеси, набагато складніші від тих, з якими стикався батько хлопчика. Діти –небагато-немало – рятували світ, який намагалася знищити злюща Болотяна Відьма. На їхню долю випало чимало складних і небезпечних випробувань та цікавих пригод. Але всі труднощі лише зміцнили дитячу дружбу і додали кожному з них впевненості у собі. Власне, маємо ще один хеппі-енд. Постійна боротьба Мороку та Світла закінчилася, як і має бути, перемогою останнього. Адже, тільки доброта і любов здатні творити справжні чудеса. До самої кінцівки автор зберігає інтригу, тому хочеться прочитати одразу все, не відкладаючи на завтра. Певно, легке сприйняття тексту – це заслуга і вдалого перекладу молодої поетеси Ольги Зозулі, яка переклала чимало дитячих творів з англійської та французької на українську. Книга буде цікавою не лише дітям. Вона цілком підійде для сімейного читання, ба навіть буде корисною для дорослих. Адже в ній містяться деякі потаємні дитячі бажання, які не так легко дитині висловити. Зокрема, серед інших сюжетних ліній є історія непростого кохання Болотяної Відьми та Володаря Вод, яких помирило і об’єднало щире бажання кожної дитини – аби батьки були щасливі та ніколи не розлучалися. У казці багато смішних та повчальних епізодів, корисних порад, філософських висловів з глибоким змістом. Впевнена, кожен читач зможе знайти для себе щось корисне: чи то пораду, чи то керівництво до дій. Наостанок скажу, що не можна не погодитися з автором, який у кожне слово та кожну дію своїх героїв вкладає розуміння необхідності у дитячому віці справжньої міцної дружби. І що найцікавіше – нас однозначно чекає продовження цієї неймовірної історії, тому що дітлахи з останніх її сторінок стрибнули на спину Горинича й вирушили «до обрію на пошуки нових пригод...''
Тест прошел проверку
ставим +1 к ответу)