объяснение:
арабсько-хозарські війни були епізодом довгої боротьби між кочуючими на північ від кавказу різними і розташованими на південь від нього цивілізованими державами, коріння яких сягають глибокої давнини. головними шляхами вторгнень номадів були дар'яльська ущелина і каспійська брама, а тому розташовані південніше держави здавна прагнули їх контролювати. саме тому шахи держави сасанідів проявляли до них великий інтерес і розгорнули в v–vi століттях грандіозне фортифікаційне будівництво в дербенті[6][7], що став в майбутньому одним з ключових місць зіткнень хозар і арабів[1]. у цей час були зведені такі споруди, як дербентський мур і фортеця нарин-кала. варто відзначити, що в середньовіччі виникла легенда, згідно з якою всі ці укріплення звів олександр македонський, заточивши тим самим міфічні племена гог і магог[8]. саме завдяки цій легенді каспийска брама отримала свою другу назву — александрова брама. крім того, ранньосередньовічні автори асоціювали гог і магог з хозарами, які прийшли на зміну скіфам і гунам][9].
після того, як арабський халіфат підкорив державу сасанідів, араби успадкували проблему захисту своїх північних рубежів від номадів. проте на відміну від персів, які посіли глуху оборону, араби, слідуючи мусульманській концепції про поділ світу на дар аль-іслам («простір ісламу») і дар аль-харб («простір війни»), вважали своїм обов'язком ісламізувати племена номадів і включити їх землі до складу своєї держави[10]. тому східна частина кавказу (сучасні дагестан , азербайджан і іранський азербайджан) стала ареною регулярних військових дій між хозарами і арабами. головними цілями арабських військ були міста дербент, беленджер і семендер . через це хозарам довелося перенести свою столицю з семендер в більш віддалений і безпечний ітиль[11].
крім того, арабсько-хозарські війни були деякою мірою пов'язані з арабсько-візантійською боротьбою за східну частину анатолії, яка ічно примикає до кавказу. візантійські імператори розуміли, що хозарський каганат може бути для них дуже цінним союзником проти мусульман і прагнули зміцнити відносини з ним. тому у 705 році імператор юстиніан ii взяв у дружини хозарську принцесу[12][13]. можливість хозар і візантійців взаємодіяти через територію вірменії представляла для халіфату серйозну небезпеку, особливо враховуючи відносну близькість вірменії до сирії, в якій розташовувалася столиця омейядів — . тому деякі візантісти, зокрема, дмитро оболенський, називають головною причиною арабсько-хозарських війн прагнення мусульман позбавити візантію сильного союзника в особі хозарії[14]. проте ймовірніше, що самі візантійці спонукали хозар атакувати халіфат, прагнучи зменшити зростаючу напругу у своїх східних кордонів[15]. трохи пізніше, в 733 році, інший візантійський імператор, лев iii ісавр, заради зміцнення хозаро-візантійського союзу одружив свого сина і спадкоємця костянтина на хозарській принцесі чичак[16][17].
також як додатковий привід для конфліктів було висунуто припущення, що араби прагнули з їх взяти під свій контроль північну гілку великого шовкового шляху. однак історик джеральд мако оскаржує цю твердження, вказуючи, що затухання арабо-хозарських конфліктів відноситься якраз до часу найвищого розквіту шовкового шляху, тобто до другої половини viii століття[18].
Многие черты характера, которые мы воспитываем в себе с самого детства, при родителей или самостоятельно нам в дальнейшем. На мой взгляд, одним из таких качеств является терпение. Ведь каждому из нас приходится что-либо терпеть. Кто-то терпит постоянные пробки по дороге на работу, кто-то упрёки родителей, а кто-то - ежедневную физическую боль, пытаясь встать на ноги после операции, чтобы вести полноценную жизнь. Терпение - это закон современного общества.
Так что же такое терпение? В словаре Даля даётся следующее определение: «Терпение - это состояние, свойство, противоположное нетерпению, непостоянству, опрометчивости, запальчивости, требовательности. Терпеть - значит выносить, переносить, нуждаться, страдать, крепиться, мужаться, держаться». Именно в терпении проявляется сила и величие духа, кротость, смирение, снисхождение. Словарь Ожегова говорит нам, что терпеть – это мириться с наличием, с существованием чего-либо поневоле; стойко переносить что-нибудь, например, страдание, боль, неудобство. В свою очередь словарь Ушакова утверждает, что терпеть - значит не требовать поспешности, быть таким человеком, который всегда может отложить начатое, подождать.
Народная мудрость, выраженная в пословицах и поговорках, гласит: «Терпение и труд всё перетрут». И это ведь, действительно, так. Терпение присуще каждому из нас, ведь оно является главным законом жизни кто-то обладает им в большей степени, кто-то в меньшей. Многие люди, когда начинают какое-либо дело, вдруг сталкиваются с трудностями, забывают о своей цели и останавливаются на полпути. И лишь некоторые, терпеливо и кропотливо работая, добиваются желаемого...
Почти все профессии требуют от человека самообладания и стойкости духа, а главное, – терпения. Ведь любой успех зависит не только от изобретательности, но и от терпения. Терпеливое отношение к коллегам, подчинённым, умение терпеливо и внимательно разбираться в любой работе - вот профессиональное кредо любого, закон современной жизни.
Самым большим терпением, на мой взгляд, должен обладать человек, работающий с детьми, - это учитель или воспитатель. Каждый день я хожу в школу и вижу, как нелегко преподавателям доносить знания до нас, учащихся, не всегда желающих что-то усваивать и запоминать. Но учитель не имеет права сдаться, это его работа, призвание. И терпение – главный закон его жизни. Терпеливо объясняя материал урока, стараясь по крупицам донести до учеников всё самое новое и интересное, учитель открывает нам дверь в огромный мир понять и найти себя, определиться с жизненным выбором.
Терпение – это ещё и самый необходимый аспект для создания счастливой семьи. Терпеливое отношение к недостаткам и слабостям друг друга – это главное в построении семейных отношений. А вырастить детей, здоровых и морально, и физически, могут только терпеливые родители, уважающие интересы друг друга и интересы ребёнка проявлять терпение является силой, с которой никакая иная сила не сравнится. Русь-матушка не раз была подвержена набегам чужестранцев, но никто и никогда не смог разгромить и захватить нашу страну, а всё благодаря воле и терпению русского народа.
Россия – многонациональное государство. Толерантное отношение друг к другу народов, живущих в ней, их дружба и взаимопонимание – это тоже терпение, умение принимать и уважать чужую культуру, религию, традиции. Именно это и делает нашу страну такой могущественной!
Важно помнить, что терпение всегда щедро вознаграждается: кому-то приносит деньги или успех, кому-то любовь или славу, самоуважение или здоровье. Если вы смогли вынести все испытания на пути к цели, значит, вас можно назвать по-настоящему терпеливым и стойким человеком, достойным того, к чему вы стремились.
Объяснение:
Тест прошел проверку
ставим +1 к ответу)